Обрати сторінку

ЕВОЛЮЦІЯ

Історія.
Етьєн Морель, Жан Луі Петі, Фрідріх Есмарх та Бернгард Лангенбек…
Імена цих джентельменів не відомі широкому загалу. Але мільйони врятованих кровоспинними джгутами людей мають завдячувати за свій порятунок в першу чергу саме цій четвірці.

 

Починаючи з 17 століття і до Другої Світової Війни, кожен із них зробив свій вагомий внесок у розвиток інструментів зупинки критичної кровотечі.
В кінці 90-х років з’явилися перші зразки сучасних джгутів-турнікетів з воротковим механізмом (такі собі вдосконалені коробочки Етьєна Мореля). Першість у цьому процесі належала американцям. Прототипи почали активно вдосконалюватися та видозмінюватися, набираючи все більшої популярності серед військових і медиків, а згодом і поміж цивільного населення.

 

За останні три десятиліття, військовий контингент НАТО, виконуючи завдання на близькому сході, здобув не лише бойовий, а й важливий медичний досвід з надання екстреної догоспітальної допомоги. Аналізуючи статистику, медики виявили, що близько 75% бойових втрат особового складу були спричинені обширною втратою крові, а більшість поранених з пошкодженнями магістральних судин мали високі шанси вижити за умов вчасної зупинки критичної кровотечі.

 

Згодом до статистики з полів додалася ще й статистика економічна. Підготовка військового спеціаліста високого рівня коштувала країнам-членам альянсу від мільйона до декількох десятків мільйонів доларів США, і забирала від 5 до 20 років (залежно від роду військ). Смерть солдата на полі бою від неможливості швидко зупинити критичну кровотечу, зводила на нуль ймовірність виконання ним поставленого бойового завдання, тактично послаблювала підрозділ, ставила під загрозу досягнення стратегічних цілей, а також нівелювала колосальні фінансові ресурси, витрачені державою на підготовку.

 

Не обійшлося без ідеологічної складової. Демократичні держави – члени альянсу NATO, що декларували найвищою цінністю – людське життя, не могли миритися з такою прогалиною в інструментарії польової аптечки солдата. На кону був імідж військового.
Актуалізувалася гостра потреба у надійних, швидких у застосуванні кровоспинних джгутах та гемостатиках, а також у корегуванні та вдосконаленні наявних медичних протоколів із надання екстреної догоспітальної медичної допомоги на полі бою.

 

І ось вже у 2004 році, в результаті масштабних польових і лабораторних випробувань проведених військовим інститутом хірургії США (USAISR), на зміну гумовим кровоспинним джгутам «Есмарха», були обрані нові джгути, рекомендовані до застосування військовим та рятувальникам:

 

SWAT-Tourniquet (Stretch Wrap And Tuck / Розтягни Підверни Та Оберни).

 

Засіб є нічим іншим як шматком еластичної гуми довжиною 130 см і шириною 10,5 см. із нанесеними на нього зображеннями ромбів та овалів по всій довжині. Щоб досягнути коректного накладання джгута потрібно щоб в результаті розтягування ромби почали виглядати як квадрати. Фіксується джгут шляхом підвертання краю під петлю.

 

CAT-Tourniquet (Combat Application Tourniquet / Джгут Бойового Застосування) .

 

 

Вдосконалений зразок класичного джгута з паличкою-ричагом, виконаний у пластику. Шляхом скручування стропи створює тиск на кінцівку і магістральні судини до зупинки кровотечі. Складається з синтетичної стрічки з адгезивним покриттям (липучки), внутрішньої стропи, пряжки, скоби-фіксатора палички-ричага і, власне, самої палички-ричага. Джгут при набутих навичках дозволяє перекрити кровотік самостійно однією рукою за 30 секунд.

 

SOF-Tourniquet (Special Operation Forces Tourniquet / Джгут Сил Спеціальних Операцій).

 

 

Вдосконалений разок класичного джгута з паличкою-ричагом, елементи якого створені з металу. Складається із широкої синтетичної стрічки, пряжки трапецевидної форми з широким крючком і перетинкою що ковзає, трикутника фіксатора палички-ричага, і, власне, самої палички-ричага. Завдяки особливостям конструкції дозволяє швидко фіксувати джгут на кінцівці і перекривати кровотік однією рукою.

MA-Tourniquet (Mechanical Activated Tourniquet / Механічно Активований Джгут). Розроблений по замовленню Міністерства Оборони США, а згодом прийнятий на озброєння службами швидкого реагування. Виконаний у формі С-подібого гачка. Складається із синтетичної стрічки, пряжки, поворотного механізму та ричага-воротка у вигляді напівкола. Швидко защіплюється навколо кінцівки, навіть однією рукою, а особливий поворотний механізм дозволяє регулювати силу стискання і швидко послаблювати джгут у разі потреби.

 

RATS (Rapid Application Tourniquet System / Джгут із Системою Швидкого Накладання)

 

 

Джгут виконаний у формі пласкої шнурівки із міцної вулканізованої гуми у нейлоновій оболонці, яка має 121 см у довжину, 0,6 см в ширину і одним кінцем прикріплена до алюмінієвого фіксатора. Фіксація джгута відбувається шляхом огортання його навколо кінцівки і протягування вільного кінця в отвір алюмінієвого фіксатора, формуючи таким чином петлю (лассо), що сама затягується. Посилення тиску досягається з кожним новим туром огортання джгута навколо кінцівки (по типу «Есмарха»).

 

В 2011 році було проведено обстеження 79 джгутів, які застосовувалися на:

 

  • 64 кінцівках у 54 поранених.
  • 47 разів (59%) накладання здійснювалося медиками сил спеціальних операцій;
  • 17 разів (22%) медиками авіації;
  • 12 разів (15%) військовими лікарями;
  • 3 рази (4%) хірургами.

 

Важливо, що 71 (90%) із 79 джгутів були типу САТ.

 

 

При доставці у госпіталь поранених з накладеними турнікетами, 54 і 65 кінцівок мали пульс, на 11 кінцівках пульсу не було. Для зупинки венозної кровотечі було застосовано джгути у 83%, для артеріальної – у 17%. Лише у 5 з 14 випадків артеріальної кровотечі джгути були накладені вірно. Статистика була опублікована у журналі «JSOM» у 2013 році.

 

 

В тому ж 2013 році в журналі «Military Medicine» були опубліковані результаті польових тестів джгутів за період лютий-травень 2010 року. Проведених 1-м батальйоном 6 полку морської піхоти США. Військовими було виявлено, що носіння джгутів поза особистою аптечкою, а саме на грудях чи розгрузці знижує їх ефективність на 43%. Очевидний факт негативного впливу високих, низьких температур та ультрафіолету на синтетичні матеріали джгутів був доведений конкретними цифрами.

 

 

Європа також не залишалася осторонь генезису інструментів для швидкої зупинки критичної кровотечі. Анексія Криму та війна на сході України суттєво вплинула на розвиток, як європейської, так і світової військово-польової (тактичної) медицини. Можна сказати, що за декілька років військова медицина в Україні пройшла шлях від повного занепаду до стрімкого переродження. Якщо у перший рік війни Україні надавали допомогу та навчали медицині здебільшого іноземні структури, а вітчизняні аптечки солдат і рюкзаки сан-мед інструкторів комплектувалися по нормативам 50-річної давнини, то вже через якихось три роки країна сама почала виробляти сучасні засоби зупинки кровотечі і ділитися зі світом унікальним досвідом застосування «у полях». Постійні бойові дії в умовах обмеженого матеріального ресурсу, загибель десятків тисяч військових і цивільних людей, змусили українських медиків, хіміків, волонтерів почати розробку та виробництво власних ефективних і доступних механічних та хімічних гемостатиків.
Так, в результаті лабораторних тестів та сотень випробувань в польових умовах, у 2015 році з’явився і став на конвеєр хімічний каоліновий гемостатик українського виробництва, що за ефективністю суттєво перевершував відомий американський «Quick Clot», а також кровоспинний джгут з воротковим механізмом – SICH-Tourniquet, що являв собою вдосконалений та посилений гібрид двох найпоширеніших у світі версій кровоспинних джгутів САТ і SOF-T.

 

 

SICH-Tourniquet (Strenghtened Individual Combat Hybryd Tourniquet / Посилений Індивідуальний Бойовий Гібридний Джгут).
Посилений металом гібридний джгут-турнікет. Завдяки алюмінієвій фурнітурі, особливій запатентованій адгезивній стрічці, цільному виконанню та внутрішній телескопічній системі-платформи, цей унікальний джгут витримуває подвійні перенавантаження, працює у закривавленому чи забрудненому стані, в солярці чи багні, не втрачає ефективності при критично низьких чи високих температурах (-40 / +50), не створює защемлень м’яких тканин при накладанні. При цьому придатний до швидкого накладання однією рукою.

 

Влітку 2015 року незалежними споживачами та експертами (медиками, волонтерами, військовими) були проведені обширні тести джгутів всіх наявних на той момент українських виробників та китайських підробок джгута CAT. В результаті цих тестів саме SICH-Tourniquet (Січ-Турнікет) посів перше місце, а згодом став офіційним інструментом аптечок Збройних Сил України, які комплектувалися по зразку NATO, а також аптечок Національної Гвардії України та Поліції, використовуватись медками в каретах швидкої допомоги у всіх містах Україні.

 

Наприкінці 2018 року волонтерами українського Благодійного Фонду “Вільні ЮА” було ініційовано і організовано ґрунтовне дослідження кровоспинних турнікетів українського і американського виробництва.
На базі Держпідприємства з міжнародною сертифікацією “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ”, кваліфікованими співробітниками та інструкторами TCCC було проведено широке дослідження функціональності, міцності, надійності сучасних зразків кровоспинних джгутів.
Без перебільшення можна стверджувати, що подібних тестів до цього не здійснювали не лише в Україні, а й в усьому світі.

 

В рамках тестів перевірялась здатність джгутів утримувати відносно сталий тиск на кінцівку (350-300 мм.рт.ст) протягом двох годин у таких станах і режимах:

 

  • при кімнатній температурі (24с+/-7с) у сухому стані;
  • при кімнатній температурі (24с+/-7с) у мокрому стані;
  • при кімнатній температурі (24с+/-7с) у змоченому в дизельному паливі стані;
  • після попереднього заморожування зразка до -40с;
  • після попереднього нагрівання зразка до +50с.

 

За результатами тестувань найкращі показники були у джгутів SICH та САТ7, з яких SICH показав кращі результати при низьких та високих температурах:

 

Детальніше, протоколи та відео тестувань за посиланням.

 

Одним з найвідоміших медичних протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах є розроблений у 1996 році Департаментом Військової медицини США протокол ТССС (TC3 – Tactical Combat Casuality Care).
Алгоритм дій згідно ТССС:

 

  • 1 – зупинка критичної кровотечі.
  • A – Airway (дихальні шляхи).
  • В – Breathing (дихання).
  • С – Circulation (кровообіг).
  • D – Disability (неврологічні порушення).
  • Е – Exposure (додаткове обстеження, зігрівання).

 

Протокол також вимагає:

  • однакового для всього підрозділу місця розташування джгута-турнікета на солдаті;
  • надання допомоги партнеру за допомогою інструментів виключно із індивідуальної аптечки партнера (кровотеча зупиняється джгутом пораненого);
  • доведення до автоматизму виконання операцій з накладання джгута-турнікета як собі так і партнеру;
  • наявності у аптечці солдата джгута-турнікета механічного типу (CAT, SICH, SOF-T) або гумових джгутів (SWAT, RATS), гемостатичних засобів (Quick Clot, Cellox gause) або бинтів, бандажа чи еластичного бинта, назофарингальної трубки, оклюзійної наліпки, декомпресійної голки або катетера, термоковдри, тактичних ножиць, пластира на тканинній основі, маркера, нітрилових рукавиць, опційно pill-pack.

 

Джгут – перший і найефективніший засіб зупинки кровотечі.
Накладання джгута та перекриття кровотоку є однією із найважливіших операцій по наданню первинної допомоги при кровотечі із магістральних судин кінцівок.
Несвоєчасне накладання джгута у більшості випадків спричиняє смерть потерпілого.
Але саме джгут в парі з необхідними навичками рятує життя військового на полі бою, або цивільного у критичній ситуації (аварія, розбійний напад, нещасний випадок, тощо).
Механічні джгути нового покоління (SICH, CAT, SOF-T) можуть бути ефективно накладені протягом 10-30 секунд самостійно, за допомогою лише однієї руки.
Специфіка накладання кровоспинного джгута різниться залежно від його конструкції. Але загальні правила залишаються незмінними:

 

  • джгут накладається вище рани на відстані не менше 5 см (ширина трьох пальців дорослої людини);
  • площа під джгутом обов’язково попередньо очищається від інших твердих предметів (вивільняють кишені, знімають ланцюжки, пов’язки тощо);
  • перед застосуванням між тілом і джгутом прокладається м’який матеріал (якщо він відсутній) для мінімізації защемлень і некрозу м’яких тканин;
  • джгут затягується до повної зупинки кровотечі;
  • час накладання джгута обов’язково вказується у супроводжувальній записці, або безпосередньо на джгуті (якщо передбачено конструкцією);
  • забороняється послаблювати чи знімати накладений джгут всім, окрім медичного персоналу;
  • забороняється накладати поверх встановленого джгута будь-які пов’язки.

 

Накладення джгута – не дорівнює втраті кінцівки. Хоча такий ризик існує, якщо накладений джгут не знімається протягом довгого часу і у кінцівці не відновлюється кровоток. Допустимий час перекриття кровотоку кінцівки залежить від багатьох факторів (фізіологія, температура зовнішнього середовища, сила та площа стискання тощо). Але умовною «червоною» лінією, яку краще не перетинати є проміжок часу в 2 години.
Здебільшого причиною втрати кінцівки стає не накладений джгут, а складне вогнепальне поранення від кулі, уламків, яке супроводжуються масивною кровотечею, викликаною обширними ураженнями м’яких тканин, магістральних сосудів, хрящів та кісток. Висока кінетична енергія сердечника кулі чи шматка міни (снаряду) спричиняє переломи, що носять осколчатий та дрібноосколчатий характер, часто з вторинними ушкодженнями магістральних судин уламками самих кісток.

При вогнепальних ураженнях кінцівок особливу увагу потрібно звертати на характер ушкодження – наскрізне чи сліпе поранення. Зумовлено це тим, що вихідний кульовий отвір може бути розташований далеко від вхідного отвору, а неправильна первинна діагностика може привести до критичної втрати крові та смерті пораненого при транспортуванні.

 

Збройні конфлікти в різних куточках земної кулі не вщухають і змушують сильних світу сього шукати дипломатичні та військові шляхи вирішення. Ефективні інструменти в аптечках солдатів поруч зі зброєю та дипломатією посилюють позиції держави на зовнішньо-політичній арені. Саме тому розвинені країни приділяють велику увагу вдосконаленню наявних засобів з надання екстреної догоспітальної допомоги. І хто знає, можливо саме в цей момент, в лабораторіях провідних інститутів народжується новий революційний інструмент, покликаний рятувати життя.