Підготували інформацію про те, як правильно надається перша допомога при обмороженнях та які ознаки й симптоми на нього вказують. Розповідаємо, які фактори сприяють обмороженню, хто займається лікуванням таких травм та які профілактичні заходи дозволять їх уникнути. Ви також дізнаєтеся, що робити при обмороженні, щоби врятувати постраждалого, а які дії рятувальника здатні зашкодити.

Що таке обмороження

Обмороження — це патологічний стан, який виникає при дії низьких температур (нижчих температури замерзання) на тканини організму, що призводить до розвитку певного патологічного процесу. Найчастіше обморожуються руки та ноги, проте може постраждати будь-яка ділянка тіла, зокрема вуха та ніс.

Розвитку обмороження сприяють:

• тривалий вплив холоду, вітру, сирості на постраждалого в тісному або мокрому взутті, при малорухливості або в нерухомому положенні;
• незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).

Обмороження виникає через те, що при низьких температурах вода в тканинах замерзає, утворюючи кристали льоду, що призводить до ушкодження клітин і кровоносних судин. В результаті може виникнути недостатність кровопостачання та некроз (відмирання тканин).

Які є ступені обмороження

Зазвичай, обмороження класифікують за його клінічними проявами. Одразу визначити або передбачити ступінь обмороження буває важко. Історично, обмороження поділяють за ступенем тяжкості, які базуються на результатах фізичного огляду та відчуттів постраждалого після зігрівання.

Інший метод класифікації — за глибиною ураження, яка може варіюватися від легкого почервоніння шкіри до некрозу глибоких тканин.

В медицині прийнято вирізняти 4 ступені обмороження:

• I ступінь — легке, поверхневе обмороження, обмежене епідермісом (поверхневим шарами шкіри).
• II ступінь — обмороження середньої важкості, коли уражається не тільки епідерміс, але й дерма (глибші шари шкіри). При такому ураженні вже з’являються пухирці.
• III ступінь — омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації.
• IV ступінь — поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого наявні ознаки шоку.

Важливо відрізняти просте поверхневе обмороження від глибокого або важкого, оскільки від цього залежить допомога постраждалому.

Симптоми та ознаки обмороження

Ознаки й симптоми обмороження посилюються та ускладнюються залежно від ступеня:

• Ознаки I ступеня: шкіра постраждалого бліда або зміненого кольору, дещо набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня; постраждалий може не відчувати ураженої частини тіла, але потім, при відігріванні, виникає сильний біль. Різні пацієнти можуть мати різні симптоми.
• Ознаки II ступеня: на обмороженій ділянці утворюються пухирі; ураження розвивається протягом приблизно 12 годин з подальшим почервонінням шкіри та набряком навколишніх пухирців, наповнених прозорою або білою рідиною.
• Ознаки III ступеня: омертвіння шкіри та підшкірних тканин: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); розвиваються симптоми загального переохолодження, значне погіршення самопочуття, порушення свідомості тощо.
• Ознаки IV ступеня: окрім ознак ІІІ ступеня, додаються ознаки шоку (порушення свідомості, відсутність периферичного пульсу, блідість, можливі порушення дихання). На цій стадії постраждалий може померти, якщо не отримає вчасно спеціалізованої медичної допомоги.

Як надати першу допомогу при обмороженні

Алгоритм надання допомоги при обмороженні прописаний в Наказі МОЗ України № 441 від 09.03.2022 року.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при загальному переохолодженні та/або обмороженні така:

1. Перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого. Тільки за її відсутності переходьте до наступного кроку.
2. Припиніть дію низької температури на постраждалого.
3. Заспокойте постраждалого, поясніть свої подальші дії.
4. Здійсніть виклик екстреної медичної допомоги, до прибуття бригади дотримуйтеся вказівок диспетчера, що прийняв виклик.
5. Якщо у постраждалого наявні ознаки загального переохолодження:
   • усуньте дію несприятливих факторів довкілля, перемістіть постраждалого у тепле приміщення;
   • зніміть з постраждалого холодний, вологий одяг;
   • якщо постраждалий у свідомості, дайте безалкогольні теплі напої.
6. Якщо у постраждалого ознаки обмороження:
   • перемістіть його у тепле приміщення, обережно та без зусиль зніміть з нього холодний, вологий одяг/взуття;
   • накладіть на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов’язки, уникаючи зайвого тиску на тканини;
   • за необхідності знерухомте уражені кінцівки;
   • якщо постраждалий у свідомості, дайте безалкогольні теплі напої.
7. Накрийте постраждалого термоковдрою.
8. Подбайте про постійний нагляд до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
9. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, повторно зателефонуйте диспетчеру.

Важливо: зберіть у постраждалого чи оточуючих за можливості вичерпну інформацію щодо обставин отримання травми та передайте ці дані фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

Наявність у постраждалого супутніх патологій, наприклад кровотечі, ускладнює ситуацію з наданням першої допомоги. В такому випадку спочатку треба надати допомогу та припинити дію стану, найбільш загрозливого для життя.

Наприклад, від масивної кровотечі з кінцівки людина може померти, без відповідної допомоги, за лічені хвилини. Тобто, спочатку потрібно зупинити кровотечу (затиснути рану, накласти турнікет, затампонувати рану, накласти тиснучу пов’язку), а потім уже займатися обмороженням.

Украй важливо, щоб кровоспинний засіб був якісним. Сучасним стандартам і вимогам відповідають, наприклад, турнікети та бандажі SICH, які мають бути в аптечці кожного військовика чи бойового медика. Продукція бренду сертифікована, виготовляється за спеціальною запатентованою технологією.

Важливо: на обморожену кінцівку теж можна накладати турнікет, якщо джерело масивної кровотечі (рана) розташоване саме на ній.

Читайте також: Як накладати турнікет

Що не можна робити при обмороженні

При обмороженні категорично не можна:

1. Масажувати та розтирати уражені ділянки, особливо снігом — це може спричинити збільшення травматизації цих ділянок.
2. Давати постраждалому пити алкоголь — це ще більше погіршить кровопостачання уражених ділянок;
3. Застосовувати місцево джерела тепла. Не можна зігрівати уражені кінцівки безпосередньо над вогнищем або занурювати їх у гарячу воду. Такі дії можуть спричинити опіки та збільшення травматизації уражених тканин.
4. Пошкоджувати пухирці, наявні на місці обмороження, бо внаслідок імовірне інфікування ран.

Читайте також: Склад військової аптечки, що рятує життя

Лікування обмороження

Негайно звертайтеся до лікаря, якщо виникають симптоми обмороження, такі як поколювання, оніміння, блідість або зміна кольору шкіри. Запізнене або непрофесійне лікування може призвести до серйозних ускладнень, включаючи некроз тканин і втрату функціональності.

Лікуванням обмороження займається хірург. Тривалість лікування залежить від ступеня ушкодження тканин та наявності ускладнень. Легкі випадки можуть вимагати лише декількох днів лікування, тоді як важкі потребуватимуть тижнів, ба навіть місяців.

Якщо порушити процедуру лікування обмороження, це може спричинити глибше ушкодження тканин, розвиток інфекцій або навіть критичних станів, таких як шок, сепсис. Нехтування медичною допомогою загрожує серйозними наслідками для здоров’я та якості життя постраждалого.

Профілактика обмороження

Профілактика обмороження є важливою складовою гарантування безпеки військовослужбовців під час екстремальних умов. Особливо важливо враховувати це питання під час військових операцій і тренувань.

Підготували рекомендації з профілактики обмороження у військовиків. Комплексне дотримання цих рекомендацій забезпечить військовослужбовцям ефективний захист від обмороження та збереже їхню фізичну готовність в умовах екстремальних температур

Рекомендації:

1. Одягайтеся відповідно до погодних умов, застосовуйте принципи шарування одягу.
2. Використовуйте вітрозахисні засоби, такі як спеціальні куртки та балаклави, адже вітер може значно підвищити ризик обмороження.
3. Влаштовуйте періодичні перерви для розігріву та рухливості. Поступово звикайте до холоду, проводячи короткі тренування на свіжому повітрі.
4. Слідкуйте за станом одягу, особливо в умовах дощу чи снігопаду, щоб уникнути промокання та зниження теплозахисту.
5. Носіть спеціальний одяг, що відводить вологу від тіла.
6. Захистіть обличчя та відкриті ділянки шкіри. Надягайте шапки та балаклави для захисту обличчя та вух від холоду та вітру. Носіть рукавиці.
7. Відмовтеся від вживання алкоголю та нікотину, оскільки ці речовини можуть сприяти втраті тепла та погіршенню периферичного кровообігу.

Також варто подбати про свій харчовий раціон. Нормальне харчування відіграє ключову роль у підтримці енергії та тепла в холодних умовах. Забезпечте себе висококалорійною їжею та гарячими напоями.

Важливо: навчіться розпізнавати ознаки обмороження та вчіть своїх побратимів ефективним методам профілактики та надання першої допомоги.

Читайте також: Алгоритм MARCH: все, що потрібно знати

Часті питання: відповідає SICH

Чим обмороження відрізняється від переохолодження?

Переохолодження — це загальний стан людини, коли на поверхню тіла впливає холод, а температура тіла при цьому падає нижче 35 °C. Обмороження — це ушкодження тканин організму з розвитком місцевих (спочатку) та системних (згодом) змін під дією холоду.

Дуже часто переохолодження переходить в обмороження або обидві ці патології розвиваються одночасно.

Чи можливо визначити реальний ступінь обмороження протягом перших 24 годин?

Точний діагноз може визначити тільки лікар. Одночасно в постраждалого може бути декілька ступенів на різних ділянках тіла. Але зазвичай протягом 24 годин можливо визначити — обмороження легке чи важке.

Що сприяє обмороженню?

Обмороженню сприяють:

• низькі температури у поєднанні з вітром, сирістю;
• тісне або мокре взуття/одяг;
• малорухливість або нерухоме положення тіла;
• наявність супутньої патології (крововтрата тощо);
• стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
• зневоднення та недостатнє харчування.

Які є ознаки легкого обмороження?

До таких ознак обмороження належать:

• втрата чутливості;
• блідість та охолодження уражених ділянок;
• набряк шкіри, болісні відчуття при відігріванні.

Джерело зображень: Shutterstock

У цій статті розповідаємо, як правильно надається перша допомога при опіках, які бувають ступені опіків та як їх визначити. Ви також дізнаєтесь, як надати першу допомогу при термічних опіках, а які дії рятувальника можуть зашкодити життю та здоров’ю постраждалого.

Перша допомога при термічних опіках

Розглянемо, що таке термічний опік та як надається домедична допомога при термічних опіках.

Термічний опік — це ушкодження шкіри, спричинене дією високої температури, рідин або пари. Існують три ступені термічних опіків:

• Перший ступінь (легкий). Пошкодження обмежене лише верхнім шаром шкіри, проявляється почервонінням, легкими набряком і болем.
• Другий ступінь (середній). Пошкодження охоплює верхній і середній шари шкіри, головна ознака — наявність пухирців, заповнених рідиною, та сильний біль з інтенсивним почервонінням шкіри.
• Третій ступінь (важкий). Пошкодження впливає на всі шари шкіри, може вплинути на м’язи, кістки та інші тканини. Головною ознакою є наявність струпа — брудно-сірої або бурої кірки, що вкриває ушкоджені тканини. Біль часто відсутній, оскільки загинули больові рецептори, які надсилають відповідні сигнали до головного мозку.

Важливе значення має не тільки глибина, але й поширення (площа) та розташування опіку.

Площу опіку визначають у відсотках до всієї площі шкіри. Існує 2 основних правила її швидкого визначення:

1. Правило «долоні». Площа долоні постраждалого (без пальців) становить 1% площі всієї шкіри тіла. Відповідно, якщо подумки «прикласти» долоню постраждалого до опікової поверхні та порахувати кількість «долоньок», можна приблизно визначити відсоток ураженої шкіри: скільки «долоньок», стільки й відсотків.
2. Правило «дев’яток». Кожна частина тіла дорослої людини має площу поверхні (шкіри), кратну 9%: голова та шия 9%, кожна рука по 9%, грудина (від ключиць до реберної дуги) 9%, живіт (від реберної дуги до пахвини) 9%, спина із сідницями 18%, кожна нога по 18%. І окремо промежина 1%.

Опіки промежини, обличчя та дихальних шляхів украй небезпечні. Навіть не дуже глибокі опіки, наприклад, 2 ступеню, можуть спричинити серйозні наслідки — інвалідизацію або смерть постраждалого.

Підозра на опіки обличчя та дихальних шляхів може виникати, наприклад, за наявності таких ознак у постраждалого:

• обгоріле волосся, брови, вуса, борода;
• почервоніла та набрякла шкіра обличчя;
• зміна голосу (внаслідок вдихання гарячого повітря або диму починається набряк голосових зв’язок, від якого людина може померти, якщо вчасно не отримає допомогу).

Тому при підозрі на ураження обличчя, дихальних шляхів і пахвини слід якнайшвидше доправити постраждалого до лікарні або викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

Домедична допомога в разі термічних опіків надається відповідно до загального алгоритму дій при опіках, що складений з урахуванням Наказу МОЗ України від 09.03.2022 № 441:

1. Перед наданням допомоги впевніться у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого. Вимкніть або загасіть джерело тепла, перенесіть постраждалого в безпечне місце, припиніть дію високої температури на постраждалого.
2. Якщо це необхідно, зніміть тліючий одяг, прикраси, які є на ділянці опіку.
3. Заспокойте постраждалого, поясніть свої дії.
4. Обов’язково викличте екстрену медичну допомогу за телефоном 103 або 112 і дотримуйтеся вказівок диспетчера, що приймає виклик.
5. Охолодіть місце опіку шляхом обливання протягом щонайменше 20 хвилин водою кімнатної температури, якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей.
6. Після охолодження накладіть на місце опіку стерильну та суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна чинити тиск на м’які тканини.
7. Якщо є пухирці, більші чи менші, не намагайтеся їх проколоти, оскільки це може спричинити інфікування. Якщо ж такі пухирці пошкоджені, накладіть суху, чисту (стерильну) пов’язку.
8. При опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно вкрити постраждалого: накрити його термопокривалом або звичайним покривалом, ковдрою. При таких великих опіках організму важко підтримувати внутрішню температуру тіла, тому може статися переохолодження (і влітку теж!), людина може навіть загинути від ускладнень.
9. До приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги подбайте про постійний нагляд за постраждалим При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади повторно зателефонуйте на лінію екстреної медичної допомоги.
10. За можливості зберіть у постраждалого чи оточуючих максимально повну інформацію щодо обставин виникнення опіку. Отримані дані потрібно передати медикам або диспетчерові екстреної медичної допомоги.

Читайте також: Домедична допомога: що це, для чого потрібна

Пам’ятайте, що перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри є критично важливим етапом у лікуванні. Правильна та оперативна реакція може значно полегшити стан постраждалого.

Домедична допомога при електричних, сонячних, радіаційних опіках

Надання першої допомоги при опіках, як правило, не залежить від типу опіків (хімічних, термічних, електричних, радіаційних тощо). Але допомога, наприклад, при тепловому ударі або ураженні електричним струмом, дії хімічних отруйних речовин чи радіації матиме свої особливості. В таких випадках фактори ураження є комплексними, вони впливатимуть на весь організм, і допомога має це враховувати.

Загалом, якщо ми говоримо про надання домедичної допомоги саме при опіках будь-якого походження (електричних, сонячних, радіаційних), варто дотримуватися вищезгаданого алгоритму надання допомоги при термічних опіках.

Перша домедична допомога при опіках: чого не можна робити

Під час надання першої домедичної допомоги при опіках не можна:

1. Використовувати лід або холодні компреси безпосередньо на уражену шкіру. Це може погіршити стан, навіть спричинити обмороження та інфікувати рану. З іншого боку, не заборонено використовувати спеціальні охолоджувальні засоби, в тому числі лід і компреси, якщо опікова поверхня буде захищена від їхньої прямої дії тканиною, одягом, пов’язкою тощо.
2. Користуватися жирами та мазями. Змащення місця опіку жирами або мазями може заподіяти додаткові ушкодження.
3. Видаляти одяг, який прилип або припікся до шкіри. Це може спричинити видалення шару шкіри, поширити ураження та викликати додаткові ускладнення.
4. Використовувати аерозольні антисептики. Вони можуть містити сполуки, які подразнюють уражену шкіру, збільшують глибину та тяжкість опіку.
5. Самостійно проколювати пухирці. Це може спричинити інфекцію опікової рани та ускладнить її загоєння.

Читайте також: Склад військової аптечки, що рятує життя

Рекомендуємо діяти виключно відповідно до алгоритму надання домедичної допомоги при опіках, що складений на основі Наказу МОЗ України від 09.03.2022 № 441. Лише дотримання цього алгоритму надійно захистить постраждалого від можливих помилок рятувальника, а самого рятувальника — від імовірної юридичної, в тому числі кримінальної, відповідальності.

Часті питання: відповідає SICH

Чи перша допомога при хімічних опіках відрізняється щодо хімічного складу речовини?

Ні, перша (домедична) допомога саме при опіках не залежить від хімічного складу речовини, що спричинила опік. Лікування хімічного отруєння — так, залежить від хімічного складу отрути, але цим займаються медики.

Що має бути в аптечці на випадок термічного чи хімічного опіків?

В аптечці повинна бути суха чиста тканина, краще — стерильний бинт. В жодному разі для обробки опікових ран не можна використовувати будь-які речовини, що містять спирт або жири.

Трапляються ситуації, наприклад, під час обстрілів чи вибухів, коли у постраждалих виникають не тільки опіки, але й кровотечі. В такому випадку необхідно мати під рукою якісний джгут-турнікет. Наприклад, продукція SICH-Tourniquet має м’яке покриття, цільнолиті пряжку та платформу, що унеможливлюють будь-які защемлення м’яких тканин та їх атрофію при накладанні турнікета.

До якого лікаря звертатися у разі отримання опіків?

При отриманні тяжких, глибоких опіків (2-3 ступеню) з великою площею (більш як 20% у дорослих і 10% в дітей), або опіках пахвини чи обличчя слід негайно викликати екстрену медичну допомогу.

У разі незначних опіків 1-2 ступеня рекомендується звертатися до лікаря-дерматолога, який має спеціалізовані знання у галузі шкірних захворювань і зможе надати компетентну медичну допомогу та поради щодо лікування опіків.

Опіки якого ступеню є приводом звернутися за медичною допомогою?

Опіки можуть мати ускладнення та непередбачувані наслідки. Тому для отримання адекватного лікування слід звертатися до лікаря при будь-яких опіках.

Джерело зображень: Shutterstock

Розповідаємо про те, які бувають види кровотеч і як надається перша допомога при кровотечах. Ділимося правильним алгоритмом дій домедичної допомоги при зовнішніх і внутрішніх кровотечах, а також надаємо інформацію як діяти, якщо нема напохваті кровоспинного джгута чи турнікета.

Види кровотечі

В організмі людини є 3 основні типи судин:

1. Артерії.
2. Вени.
3. Капіляри.

При ушкодженні судин виникає кровотеча. З точки зору медицини розрізняють такі види кровотечі:

• артеріальна;
• венозна;
• капілярна;
• змішана.

Кровотеча одного виду на практиці трапляється вкрай рідко. Зазвичай виникають змішані кровотечі.

Окрім того, кровотечі також бувають:

• Зовнішні. Їх можна побачити, знайти джерело, спробувати зупинити.
• Внутрішні. Побачити зовні неможливо, проте вона є та може мати наслідки, вкрай небезпечні для постраждалого.

Заходи першої допомоги при зовнішній кровотечі

На практиці дуже важливо розуміти не тільки з якої судини виникла кровотеча, а наскільки вона загрозлива для життя. Саме це питання є основним фактором, який впливає на хід подальших дій.

Ознаками загрозливої зовнішньої кровотечі є:

• пульсуюче або невпинне витікання крові з рани;
• калюжа крові завбільшки з долоню під постраждалим;
• просякнутий кров’ю одяг постраждалого;
• пляма крові на одязі постраждалого, яка збільшується;
• пов’язки на рані поступово просочуються кров’ю;
• травматична ампутація (повна або часткова) верхньої чи нижньої кінцівки.

При наявності вказаних ознак надання першої допомоги при кровотечі здійснюється за наступним алгоритмом:

1. 1. 1. Переконайтеся у відсутності небезпеки для себе та постраждалого.
      2. Покличте на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька, звертайтеся до однієї конкретної особи.
      3. За наявності, перед початком надання домедичної допомоги надягніть засоби індивідуального захисту — рукавички, маску, захисні окуляри.
      4. При кровотечі з рани кінцівки та за можливості її чіткої візуалізації:
      5. Здійсніть максимально можливий тиск на рану руками, накладіть тиснучу пов’язку та оцініть її ефективність.
      6. Якщо внаслідок вищезгаданих дій кровотеча зупинилася, заспокойте постраждалого, викличте бригаду екстреної медичної допомоги та дотримуйтеся вказівок диспетчера, що приймає виклик.
      7. Якщо кровотеча не зупинилася, накладіть кровоспинний джгут (турнікет):
         • турнікет слід накладати на відстані 5-8 см вище рани;
         • турнікет не варто накладати безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоби — це неефективно.
      8. Після накладання турнікета слід оцінити його ефективність, а саме:
         • якщо кровотечу зупинено, запишіть точний час накладання безпосередньо на турнікеті або іншому видимому місці. Якщо немає можливості записати час накладання, інформацію необхідно передати медичним працівникам і впевнитися, що час зафіксовано в медичній документації вірно.
         • якщо маєте відповідні навички, перевірте наявність пульсу на кінцівці нижче накладання турнікета, та, за його наявності, додатково підтягніть (ще раз оберніть вороток) та/або накладіть додатковий турнікет трохи вище першого. Якщо накладання другого турнікету неефективне або немає такої можливості, затискайте рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконайте тампонування рани.
      9. При кровотечі з рани кінцівки, без можливості її чіткої візуалізації, потрібно:
         • накласти турнікет максимально високо на кінцівку, але не на суглоб;
         • заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;
         • розрізати одяг на кінцівці, якщо це можливо.
      10. Оцініть ефективність накладання турнікета, а саме:
          • якщо кровотечу зупинено, запишіть точний час накладання безпосередньо на турнікеті або іншому видимому місці. Якщо немає можливості записати час накладання, інформацію потрібно передати медикам.
          • якщо вмієте це робити, перевірте пульс на кінцівці нижче накладання турнікета. Якщо пульс є, додатково затягніть турнікет (оберніть вороток) та/або накладіть додатковий турнікет залежно від локалізації рани. Якщо накладання другого турнікету неефективне або така можливість взагалі відсутня, затискайте рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконайте тампонування рани.
          • не знімайте та не послаблюйте турнікет до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.
          • Читайте також: Як накладати турнікет
      11. При кровотечі з рани, яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, ділянці сідниць і основи шиї:
          • здійснюйте максимально можливий тиск на рану;
          • заспокойте постраждалого та поясніть подальші дії;
          • здійсніть туге тампонування рани за допомогою кровоспинного засобу або марлевого бинта. Після тампонування слід затискати рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика або 10 хвилин при використанні марлевого бинта.
      12. Оцініть ефективність тампонування рани:
          • якщо кровотечу зупинено, накладіть тиснучу пов’язку та контролюйте стан постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
          • якщо кровотечу не зупинено, здійсніть повторне тампонування рани. Якщо це неможливо, з максимальним зусиллям затискайте рану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Якщо кровотеча не загрозлива, слід здійснювати максимально можливий тиск руками або чистою тканиною на рану до зупинки кровотечі та накласти пов’язку або пластир.

Важливо: домедична допомога при кровотечах є тимчасовим заходом, у разі будь-яких кровотеч для запобігання ускладнень рекомендуємо звертатися до медиків.

Перша допомога при внутрішній кровотечі

Внутрішня кровотеча — це вид кровотечі, який виникає внаслідок ушкодження внутрішніх органів і судин, що спричиняє витік крові до порожнини тіла.

Особливості внутрішньої кровотечі:

1. 1. • Зовнішні ознаки: зазвичай внутрішня кровотеча не супроводжується видимими зовнішніми ознаками.
      • Симптоми: біль, блідість шкіри, пітливість, слабкість, нудота, блювота, часте й поверхневе дихання, порушення свідомості.

Перша допомога при внутрішній кровотечі надається за таким алгоритмом:

1. 1. 1. Негайно викличте медиків або швидку допомогу.
      2. Подбайте про спокій постраждалого:
         • допоможіть зайняти зручне положення (найчастіше лежачи, з припіднятими ногами, але не обов’язково);
         • вкрийте ковдрою або одягом;
         • не дозволяйте вживати жодних препаратів без консультації з лікарем.
      3. Спостерігайте за пульсом і диханням постраждалого, спробуйте заспокоїти.

Важливо: при наданні домедичної допомоги при внутрішній кровотечі не намагайтеся самостійно зупиняти внутрішню кровотечу, не давайте постраждалому їсти чи пити. 

Кваліфікована медична допомога має бути надана якнайшвидше. Внутрішня кровотеча є станом, що вимагає високого рівня медичної компетентності. Швидка допомога та виклик фахівців — ключові кроки для рятування здоров’я та життя постраждалого.

Що робити, якщо немає джгута

Відсутність медичного джгута не повинна перешкоджати наданню ефективної першої допомоги при кровотечі. Зупинити будь-яку кровотечу або принаймні її зменшити допоможе затискання або тампонада рани.

Домедичну допомогу при кровотечах за відсутності джгута надають:

1. 1. 1. Затисканням руками. Це найшвидший і найефективніший спосіб зупинити кровотечу.
      2. Затисканням за допомогою тканини:
         • Знайдіть чисту тканину, одяг.
         • Згорніть їх навколо рани й тисніть на рану, намагаючись зупинити кровотечу.
      3. Тампонадою:
         • Здійсніть туге тампонування рани за допомогою кровоспинного засобу або марлевого бинта.
         • Після виконання тампонування затискайте рану руками протягом 3 хвилин при використанні гемостатика або 10 хвилин при використанні марлевого бинта.
         • Якщо кровотечу зупинено, накладіть тиснучу пов’язку та контролюйте стан постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
         • Якщо кровотечу не зупинено, здійсніть повторне тампонування рани. Якщо це неможливо, з максимальним зусиллям затискайте рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Часті питання: відповідає SICH

Що має бути в аптечці на випадок кровотечі?

Для надання першої допомоги при кровотечі в аптечці має бути турнікет, кровоспинний засіб, марлевий бинт, бандаж. Рекомендуємо використовувати сертифіковану продукцію перевірених брендів, наприклад, виробника SICH. Турнікети виготовляються за запатентованою технологією — надміцне зліплення стрічки гарантує її ефективність у мокрому, забрудненому стані, і в мороз, і в спеку.

При яких кровотечах накладається джгут-закрутка?

Джгут-закрутка накладається при загрозливих зовнішніх кровотечах з верхніх або нижніх кінцівок.

Яка кровотеча найбільш небезпечна?

Найбільш небезпечною є масивна (критична) кровотеча, яка має наступні ознаки:

1. • швидке, інтенсивне витікання крові з рани та пульсуючий характер кровотечі (кров б’є фонтаном);
   • пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;
   • значне просякнення кров’ю одягу постраждалого або накладених пов’язок;
   • повна чи часткова ампутація кінцівки;
   • порушення або втрата свідомості у постраждалого, бліда шкіра, біль, пітливість, слабкість, нудота, блювота, часте й поверхневе дихання, холодні кінцівки тощо.