Також поділимося інформацією, які ускладнення в організмі постраждалого можуть виникнути при невчасних або неправильних діях рятувальника.
Що таке синдром тривалого здавлення
Синдром тривалого здавлення або краш-синдром — це невідкладний стан, при якому на певну частину тіла постраждалого здійснюється зовнішній тиск, внаслідок чого порушується кровопостачання цієї частини та, як наслідок, відбувається пошкодження м’яких тканин.
В основі розвитку краш-синдрому лежить порушення життєво важливих процесів живлення тканин і органів та виведення продуктів життєдіяльності з організму. Основним наслідком є пошкодження м’язів та нервів і накопичення токсичних речовин у крові через порушення процесів виведення.
Розвиток синдрому тривалого здавлення можна поділити на 2 стадії:
- Кровообіг заблоковано, кровопостачання тканин не відбувається — вони починають гинути. В цей час у м’язах накопичуються продукти розпаду. Зазвичай ця стадія триває 1-2 години.
- Вивільнення постраждалого — всі токсини й продукти розпаду у великій кількості вивільняються до кровотоку. Насамперед пошкоджуються нирки (сеча стає темно-коричневого кольору), а також погіршується робота інших органів (серця, печінки, мозку тощо).
Важливо: краш-синдром, синдром довготривалого здавлення або стиснення, компресійний синдром — це тотожні поняття.
Причини виникнення синдрому тривалого здавлювання
Синдром тривалого стиснення виникає, коли людина опиняється під уламками або піддається тривалому стисненню тіла.
Часто краш-синдром спостерігається у:
- постраждалих у ДТП;
- людей, що опинилися під завалами (землетрус, бойові дії);
- в інших випадках, коли фізична травма або стиснення становлять загрозу.
Також, цей стан розвивається, коли у постраждалого збережено артеріальний кровотік, а венозний відтік порушено. Таке трапляється при накладанні занадто тугої пов’язки чи шини, неналежним чином затягнутому кровоспинному джгуті.
Читайте також: Як накладати турнікет
Ознаки синдрому тривалого здавлювання
На наявність у постраждалого синдрому тривалого здавлення вказують 5 ознак:
- Біль — одна з найперших ознак, часто не відповідає ураженню.
- Парестезія — порушення чутливості шкіри внаслідок недостатності кровопостачання нервових тканин (печіння, поколювання, свербіння).
- Відсутність пульсу — пізня ознака.
- Параліч — пізня ознака.
- Блідість — пізня ознака.
Синдром тривалого стиснення: перша допомога постраждалому
При наданні першої домедичної допомоги постраждалим у разі синдрому тривалого здавлювання необхідно дотримуватися наказу МОЗ України №441 від 09.03.2022 року.
Основні рекомендації:
- Перед наданням допомоги впевніться у відсутності небезпеки та за її відсутності перейдіть до наступного кроку.
- Заспокойте постраждалого, поясніть що ви робитимете та навіщо.
- Якщо у вас є можливість, уточніть точний час виникнення синдрому довготривалого здавлення. Якщо постраждалий без свідомості, зазвичай вважають, що минуло понад 10 хвилин.
- Негайно зателефонуйте диспетчерові системи екстреної медичної допомоги, повідомте всю нагальну інформацію, за необхідності дайте відповідь на всі питання та виконайте його вказівки.
- Якщо вам достеменно відомо, що з моменту стискання минуло менше ніж 10 хвилин, звільніть стиснену частину тіла:
- за наявності рани та масивної зовнішньої кровотечі — якнайшвидше зупиніть її (залежно від місця поранення та наявних ресурсів) за допомогою прямого тиску, накладання турнікета, тампонування рани. Потрібно діяти відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року);
- за наявності ознак перелому — знерухомте ушкоджену кінцівку, накладіть шину. При цьому дотримуйтеся Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року);
- за наявності ознак шоку — дійте з дотриманням Порядку надання домедичної допомоги при підозрі на шок (наказ МОЗУ №441 від 09.03.2022 року).
- Якщо з моменту стискання минуло понад 10 хвилин, не звільняйте стиснену частину тіла постраждалого.
- Якщо необхідна термінова евакуація постраждалого, але з моменту стискання минуло понад 10 хвилин, перед звільненням стиснутої частини кінцівки накладіть якісний кровоспинний джгут (турнікет), або інший засіб, рекомендований СоТССС).
- Вкрийте постраждалого термопокривалом чи ковдрою.
- Потурбуйтеся про постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
- Якщо помітне погіршення стану постраждалого, повторно зателефонуйте диспетчерові екстреної медичної допомоги.
- Якщо є така можливість, отримайте від постраждалого чи свідків ситуації максимально можливу інформацію щодо обставин отримання травми. Всю відому вам інформацію повідомте працівникам бригади екстреної медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.
- Якщо до приїзду бригади екстреної медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, дійте відповідно до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу або Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року).
Читайте також: Домедична допомога: що це, для чого потрібна
Часті питання: відповідає SICH
Які можуть бути ускладнення синдрому тривалого здавлювання?
Імовірні ускладнення синдрому тривалого здавлення:
- Місцево — відмирання тканин здавленої частини тіла може призвести до необхідності ампутації.
- Для всього організму — потрапляння до загального кровотоку токсичних продуктів розпаду тканин може призвести до порушення функції нирок, результатом чого може стати розвиток гострої ниркової недостатності та смерті постраждалого.
Яка із систем організму людини найбільше уражається при синдромі тривалого здавлення?
Від синдрому тривалого здавлювання найбільше уражаються м’язи, нерви (місцево) та нирки (загально).
Чого не можна робити при синдромі тривалого здавлювання?
За наявності у постраждалого краш-синдрому не можна різко або грубо тягти людину, нехтувати накладанням турнікета перед вивільненням затиснутої частини тіла чи зразу після її звільнення.
Категорично заборонено займатися самолікуванням. Обов’язково потрібно викликати бригаду екстреної медичної допомоги або, з дозволу диспетчера прийому виклику, максимально швидко доставити постраждалого до лікарні.
Джерело зображень: Shutterstock
