У нашому непередбачуваному світі вміст тривожної валізи дійсно може врятувати. У цій статті розглянемо, які предмети обов’язково мають бути в тривожній валізі, аби ви могли швидко відреагувати на будь-яку непередбачену ситуацію.

Що таке тривожна валіза

«Тривожна валіза» — це комплект речей першої необхідності для виживання у надзвичайній ситуації. Вміст валізи залежить від цілей і умов її використання. Звісно, що тривожна валіза для недовгого перебування в бомбосховищі під час повітряного нальоту відрізняється від призначеної для пішого виходу із зони ведення бойових дій, який може тривати декілька днів. І, певна річ, для обох випадків є спільні складові.

На цьому принципі базуються рекомендації щодо збору тривожних валіз у багатьох країнах. Наприклад, у США та Канаді радять мати 3 різні валізи: вдома, в автомобілі та на роботі. Речі поділяють на обов’язкові (їх треба мати в будь-якій валізі) та додаткові (залежно від цілей та умов використання). Загалом, до складу всіх тривожних валізок входять стандартні блоки, відрізняється лише їхній обсяг.

Читайте також: Правила поведінки під час повітряної тривоги: алгоритм дій

Що має бути в тривожній валізі

Під час війни ніхто не застрахований від влучання ракети в його оселю, а в мирний час — від нападу терористів. Світ постійно потерпає від повеней, пожеж та інших напастей. Постійна готовність до будь-чого, мабуть, це найхарактерніша риса нашої епохи. Тому дуже актуальним є питання, що таке тривожна валіза і що в ній має бути.

У цій статті ми розглянемо 2 основні варіанти: для бомбосховища (мала валіза — на декілька годин), і для виживання в природних умовах (велика — мандрівнича).

Спільні предмети для обох валіз — це:

• документи;
• гроші;
• продукти та вода;
• аптечка;
• засоби зв’язку;
• одяг тощо.

В ідеалі, мала валіза має бути складовою частиною великої. В прямому сенсі: взяв маленьку валізку, поклав до великої й пішов. Для маленької валізи підійде невеликий міський рюкзак або сумка. Для великої треба мати туристичний або тактичний рюкзак. Вважається, що велика валіза — це приблизно 50 кг, але краще менше. З власного досвіду, залежно від того, що покласти в тривожну валізу, рекомендуємо придбати рюкзак об’ємом 35-40 л.

Далі ретельно розберемося зі списком речей, що мають бути у тривожній валізі.

Документи та гроші

Документи — це те, що обов’язково треба покласти в тривожну валізу. Комплект оригіналів і паперових копій має містити: паспорти (внутрішні та закордонні), коди ДПІ, свідоцтва про народження дітей, документи про права власності на майно. Не забудьте про водійські посвідчення, техпаспорти на автівки та медичні картки. Додатково, слід зробити скан-копії всіх документів, завантажити їх до хмарного сервісу (наприклад, Гугл-фото) та зберегти на флешці, яку також покласти до валізки.

Покладіть готівку, краще невеликими купюрами, окремо гривні та валюту. Для малої валізи достатньо взяти гаманець, для великої — краще ховати гроші в декількох місцях.

Банківські картки — окрема тема. Зараз багато хто користується NFC на смартфоні. Але, за можливості, зробіть дублікати ваших карток і покладіть їх до валізи.

Запас їжі та води

Для малої валізи достатньо взяти воду (з розрахунку 1-2 л на людину) та легко засвоювану калорійну їжу — наприклад, фітнес- чи зернові батончики. Скоріш за все, у пункті незламності або бомбосховищі вода буде, але краще мати запас із собою.

Для великої валізи треба більше провіанту. Описуємо, що має бути в великому тривожному рюкзаку:

Вода — обов’язково покладіть питну воду з розрахунку 2 л на людину, а якщо ви триматимете валізу в машині — візьміть ще: без їжі можна протриматися тиждень і більше, без води — 2-3 дні, а при фізичних навантаженнях, у спеку, під дією стресу — навіть менше.

Їжа — окрім батончиків, закупіть продукти з довгим терміном придатності (консерви м’ясні, рибні, овочеві), сублімовані продукти (каші, супи), які для приготування достатньо залити окропом. Також можна взяти шоколад, горіхи, мед, сухофрукти.

Їжі має вистачити одній дорослій людині на 3 доби. Якщо є маленькі діти — подбайте, щоб у рюкзаку було дитяче харчування на 3 доби для кожної дитини.

Також не забуваємо про посуд: необхідний мінімум — миска, ложка та кружка на людину, краще металеві. Казан для приготування їжі — можна взяти один на групу (сім’ю). Сюди ж додаємо сірники та запальнички, сухе паливо, рідкий розпалювач, портативну (туристичну) газову горілку або паяльну лампу та декілька запасних балонів із рідким газом для неї.

Засоби зв’язку, гаджети

Обов’язкова складова тривожної валізи, яку необхідно мати з собою — засоби зв’язку, гаджети:

• запасні смартфони із sim-картками (краще зробити дублікати ваших діючих сімок), не забувайте про зарядні пристрої до них;
• не завадять прості кнопочні телефони з потужними батареями та окремими сім-картами;
• а ще — блокнот із переліком найбільш важливих телефонних номерів (родичів, лікарів тощо) — про всяк випадок;
• павербанки — краще на 20000 мА або більше, і прослідкуйте, щоб вони були заряджені;
• також рекомендують брати радіоприймачі з можливістю прийому УКВ із комплектом запасних батарей.

Комплект одягу та взуття

Наступне, що треба покласти в тривожну валізу, це одяг та взуття.

Для малої валізи достатньо зручних капців і пледу, але можна взагалі цим не перейматися. Але якщо є діти — подбайте про змінний одяг, підгузки та білизну для них,.

Для великої валізи:

• спідня білизна — 2-3 комплекти;
• шкарпетки — 3-4 пари, обов’язково одні теплі (краще з бавовни);
• залежно від пори року — кофта, штани, запасне взуття, шапка, рукавички, дощовик.

Аптечка та засоби гігієни

У статтях про вміст аптечок ми вже розказували про склад військової аптечки, а також про те, що має бути в домашній. До тривожної валізи ми кладемо таку саме аптечку, можливо з незначними додатками. Загальний вміст аптечки для тривожної валізи наступний:

• Ліки — насамперед призначені вашим сімейним (особистим) лікарем для постійного прийому, а також від найбільш розповсюджених недуг, які відпускаються без рецепта: протизапальні, знеболюючі, протидіарейні, протиалергічні, сорбенти та детоксиканти. Обов’язково перевіряйте термін придатності.
• Засоби для зупинки кровотечі та обробки ран, тобто: турнікет, пакет перев’язувальний індивідуальний або «ізраїльський бандаж», бинт марлевий стерильний, бинт для тампонади з кровоспинною речовиною, оклюзійна торакальна пов’язка на гелевій основі, лейкопластир на нетканій основі.

Турнікет є одним з основних пристроїв для зупинки загрозливих кровотеч, і він справді може врятувати пораненого. Комплектуйте аптечки якісними турнікетами, наприклад, SICH-tourniquet — це запорука вашого виживання!

• Медичні предмети та інструменти: рукавички медичні, захисні маски, термоковдра, атравматичні ножиці.
• Засоби гігієни: обов’язково мають бути зубна щітка та паста, вологі антибактеріальні серветки, антисептичні розчини (краще хлоргексидин, але згодиться й горілка), для жінок — засоби інтимної гігієни. Якщо з вами діти — подбайте, за необхідності, про підгузки та дитячі серветки. Кількість залежить від розміру валізки: для великої — це особливо стосується засобів інтимної гігієни та дитячих підгузків — розраховуйте щонайменше на 3 доби.
• Медичні прилади — якщо вони рекомендовані вашим лікарем і ви вмієте ними користуватися (наприклад, глюкометр, тонометр).

Які корисні дрібниці покласти у тривожну валізу

Також до великої валізи можна додати:

• спальний мішок;
• палатку;
• каремат;
• будівельний армований скотч (класна річ, візьміть декілька рулонів, він дуже стане в нагоді);
• ліхтарики механічні чи сонячні, або з живленням від батарейок (не забудьте батарейки до них);
• мультитул або звичайний складаний ніж;
• малу саперну лопатку, пилку, топірець (є відповідні туристичні та тактичні набори);
• компас, паперову карту місцевості;
• блокнот і олівець тощо.

Брати чи не брати — залежить від місткості вашої валізи (рюкзака), ваших фізичних можливостей, від того, чи ви йтимете пішки, чи їхатимете машиною, від кількості людей в групі тощо.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Часті питання: відповідає SICH

Які речі будуть зайвими в тривожній валізі?

Для перевірки функціональності вашої валізки пропонуємо спробувати піти у похід на 1 добу з ночівлею: там ви зрозумієте, що реально потрібно, що зайве, чого не вистачає — бо ці речі дуже індивідуальні.

Що краще використовувати як тривожну валізу — сумку чи рюкзак?

На ваш розсуд. Але ми рекомендуємо рюкзаки, бо вони більш зручні та функціональні.

Що потрібно покласти у тривожну валізу, якщо у вас є діти?

Залежить від їх віку. Окрім предметів гігієни та їжі для найменшеньких, обов’язково візьміть якусь невеличку улюблену іграшку. Для дитини така подорож — великий стрес, а знайома та улюблена річ її заспокоюватиме. Якщо ваші діти використовують пустушку — не забудьте покласти до валізи пару запасних.

Джерело зображень: Shutterstock

За статистикою, приблизно дві третини смертей, яким можна було запобігти, спричинені саме критичними зовнішніми кровотечами. Джгут, або турнікет допомагає врятувати поранених на полі бою чи травмованих під час обстрілу, аварій на виробництві, нещасних випадків, ДТП тощо. У статті ми розглянемо ключові характеристики будови турнікета та принципи використання при наданні домедичної допомоги.

Будова турнікета на прикладі SICH

Будова турнікета нескладна: це міцна стрічка з регулятором тиску та надійним фіксатором, який забезпечує необхідне прилягання до кінцівки пацієнта під час транспортування або руху. Механічні джгути-турнікети нового покоління (SICH, RMT-T, SAM-XT, CAT, SOF-T та деякі інші) можна накладати самостійно, однією рукою, протягом 10-30 секунд.

SICH-Tourniquet (Strengthened Individual Combat Hybrid Tourniquet) ― найсучасніший гібридний джгут-турнікет українського виробництва, посилений металом, розроблений відповідно до стандартів НАТО та рекомендацій світової експертної спільноти. Конструктивно, він є чимось середнім між турнікетами CAT і SOFT-T.

У 2015 році незалежними експертами були проведені розширені тести джгутів усіх наявних на той момент українських виробників і копій джгутів CAT китайського виробництва. SICH-Tourniquet отримав найкращі результати тестів серед усіх учасників.

У 2018 році на базі міжнародного органу з оцінки відповідності та сертифікації ДП «Укрметртестстандарт» було проведено ґрунтовне дослідження функціональності, міцності та надійності сучасних зразків кровоспинних турнікетів українського й американського виробництва. За результатами тестувань, кращі результати серед усіх учасників показали джгути SICH і CAT 7 (сьомої генерації), а SICH визнано найкращим у тестах в умовах граничних температур (-40 / +50 градусів за Цельсієм).

SICH-Tourniquet витримує подвійні навантаження, ефективний у закривавленому чи забрудненому стані та не втрачає ефективності за критично низьких чи високих температур. Він не спричиняє атрофію чи некроз м’яких тканин, бо не защемлює їх при правильному накладанні. SICH-Tourniquet має максимальну площу та силу перекриття кровотоку порівняно з аналогами, і при цьому придатний до швидкого накладання однією рукою.

Основні елементи будови турнікета SICH:

• особлива м’яка та міцна липка стрічка;
• внутрішня стабілізаційна телескопічна платформа;
• дюралюмінієва фурнітура: вороток, пряжка та застібка-фіксатор;
• місце для зазначення часу накладання турнікета.

Липка стрічка

Вона фіксує вільний кінець турнікета після обмотування кінцівки, чим запобігає його сповзанню під час транспортування постраждалого.

Липка стрічка SICH-Tourniquet виробляється за особливою, запатентованою технологією, яка забезпечує надміцне зчеплення (адгезію) стрічки та її гарантовану фіксацію в будь-яких умовах: мокрому, засніженому, забрудненому стані, при використанні в умовах критичних температур (-40/+50).

Стропа

Стропа (внутрішня стрічка) ― важливий елемент механізму дії турнікета. Вона стягує кінцівку за допомогою воротка, завдяки цьому розірвані судини перетискаються і кровотеча зупиняється. У SICH-Tourniquet стропа виготовлена з особливого матеріалу, який водночас має допустиму еластичність і достатню надійність, щоб і перетиснути, і не травмувати ненароком.

Вороток

Вороток (стрижень) ― один з найважливіших елементів турнікета. Завдяки його обертанню навколо своєї осі стропа натягується та затискає травмовану судину. У SICH-Tourniquet вороток з легкого та міцного дюралюмінію і здатен витримувати великі механічні навантаження.

Фіксатор воротка

Фіксатор воротка ― елемент фурнітури, призначений у механізмі дії турнікета для фіксації воротка у скрученому положенні, коли той ефективно натягує стропу. Фіксація потрібна для того, щоб натягнута стропа, яка стискає травмовані судини кінцівки, не розпустилася.

У SICH-Tourniquet дюралюмінієвий фіксатор воротка трикутний, особливої запатентованої форми, яка дозволяє швидко й надійно фіксувати не тільки вороток, але й вільний кінець стрічки, запобігаючи послабленню турнікета під час транспортування постраждалого.

Стабілізаційна платформа

Стабілізаційна платформа ― основа будови турнікета. Ця спеціальна планка, на якій кріпиться фіксатор воротка, може бути з різних матеріалів ― від металу до тканини, і через неї проходить система «вороток-стропа» та липка стрічка. Вона не в останню чергу визначає ергономічність і межі використання турнікета ― на кінцівку якої товщини його можна накладати.

У SICH-Tourniquet внутрішня стабілізаційна телескопічна платформа зроблена з дюралюмінію. Її розміри разом з ефективною липкою стрічкою дозволяють використовувати турнікет на кінцівках діаметром від 5 до 80 см.

Пряжка

Через пряжку, яка кріпиться на платформі, пропускається стрічка для утворення петлі навколо травмованої кінцівки задля її затискання. Як і вся фурнітура турнікетів SICH, вона виготовляється з міцного та легкого дюралюмінію для максимальної ефективності та запобігання защемленню м’яких тканин.

Місце для приміток

Спеціальна стрічка або місце для зазначення (фіксації) часу є на всіх турнікетах. Це необхідно для профілактики «турнікетного» синдрому та вчасної заміни/конверсії турнікета.

У турнікета (джгута) SICH-Tourniquet таке місце розташоване ближче до вільного кінця липкої стрічки. Спеціальне сіре напилення дозволяє записати час навіть за відсутності маркера, використовуючи будь-який гострий предмет (патрон, гвіздок тощо).

Як працює турнікет: принцип роботи

Як уже згадувалося вище, за статистикою приблизно дві третини зі смертей, яким можна було запобігти на полі бою, спричинені критичними зовнішніми кровотечами з кінцівок. Кровоспинний джгут (англійською мовою ― «tourniquet») використовується для перекриття кровотоку в кінцівці нижче місця накладання і, таким чином, запобігання загрозливій кровотечі з магістральних судин, насамперед з артерій. Тому джгут накладають вище місця кровотечі.

Як же працює турнікет? Принцип його дії досить простий: навколо кінцівки утворюється петля, яка затягується, стискаючи судини, насамперед артерії. Таким чином перекривається постачання крові нижче місця стискання. При цьому припиняється не тільки кровотеча, але й кровопостачання інших тканин нижче місця накладання (стискання). Це може загрожувати відмиранням тканин, розташованих нижче та подальшою ампутацією.

Турнікет має підтримувати кровоспинний тиск доволі довго ― поки пораненого не доправлять до медиків і не буде можливості змінити турнікет на інший спосіб зупинки кровотечі. Тому існують певні конструктивні вимоги до турнікетів: довжина та ширина стрічки, міцність та еластичність матеріалів, з яких він виготовлений, надійність утримання тиску (ефективність зупинки кровотечі), дієвість у різних умовах довкілля (наприклад, при забрудненні), а також легкість і зручність накладання (в тому числі однією рукою) тощо.

У часи війни вкрай важливо мати при собі надійний та ефективний турнікет, він має зберігатися в кожній аптечці. Але не менш важливим є вміння ним користуватися. Це як зі зброєю: найкраща у світі гвинтівка не допоможе, якщо ви не вмієте стріляти. Лише турнікет і навички одночасно допоможуть врятувати ваше життя, життя ваших близьких, побратимів.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Як скласти турнікет SICH

Зазвичай усі виробники (SICH ― не виключення) складають джгут в упаковці на виробництві таким чином, щоб його можна було використовувати негайно. Але, як і зі зброєю, добрим правилом вважається заздалегідь перевірити джгут: дістати з упаковки, розвернути, перевірити якість липкої стрічки, фурнітури, цілісність стропи. Після перевірки треба скласти турнікет і покласти його до відповідного підсумка на вашому спорядженні або до аптечки.

Для цього ми рекомендуємо наступний алгоритм складання SICH-Tourniquet:

1. Повністю розправити стрічку турнікета, липкою стороною донизу;
2. Тримаючи за платформу, продіти вільний кінець стрічки у верхній отвір пряжки;
3. Протягнути вільний кінець через пряжку на довжину приблизно 15 см, при цьому адгезивна поверхня (липка стрічка) цього відрізку буде зверху;
4. Перегнути цей відрізок через пряжку, притискаючи його адгезивну поверхню до такої ж поверхні частини турнікета до пряжки, та з’єднати (зліпити) їх;
5. Утримуючи однією рукою фіксатор, просунути іншу руку в отриману петлю та опустити її максимально донизу, при цьому адгезивна поверхня має бути направлена до вас, а кінчик попередньо з’єднаного відрізка (який було протягнуто через пряжку) має виступати за край нижнього згину петлі (в якому знаходиться ваша рука) не більше ніж на 1 см;
6. Скласти турнікет навпіл адгезивними поверхнями всередину, з’єднуючи їх так, щоб з одного боку знаходилася платформа з воротком, з іншого ― тканинна частина стрічки турнікета, а її кінчик (до якого примикає місце для фіксації часу) виходив за край згину не більше, ніж на 1 см.

Все, можна вкладати турнікет до підсумку, кінчиком доверху. Коли будете його діставати, кінчик буде біля мізинця тої руки, якою діставатимете. При затягуванні турнікета на кінцівці, це допоможе вам легко розліпити адгезивні частини мізинцем і безіменним пальцями однієї руки, і затягувати ви будете в зручну (здорову) сторону. При цьому ви одразу (або після незначного струшування) зможете вставити іншу (поранену) кінцівку в зроблену вами при складанні петлю.

Ця методика дозволяє легко й швидко накладати джгут однією рукою в положенні стоячи, сидячи, лежачи на спині (навіть у бронежилеті).

При накладанні в положенні лежачи на здоровому боці (поранена рука ― зверху) може бути складно тягнути стрічку в здорову сторону (вниз), тому в цьому разі слід брати турнікет кінчиком у бік великого пальця здорової руки та тягнути його вверх.

Пам’ятайте: якщо ви принаймні раз використовували джгут для тренування або за призначенням, тобто робили повне затягування та фіксацію, то такий джгут вже не можна використовувати повторно, навіть якщо він не був забруднений кров’ю: джгут ― річ одноразова. Якщо ви наважилися використовувати його повторно ― усі ризики, пов’язані з неможливістю гарантовано зупинити кровотечу будуть на вашій совісті. 

Читайте також: Як накладати турнікет

Часті питання: відповідає SICH

Що означає колір турнікета?

Зазвичай колір турнікета ― виключно маркетинговий хід виробника, це не впливає ані на ефективність, ані на інші характеристики.

Традиційно, червоні або оранжеві турнікети використовують екстрені чи рятувальні служби (пожежники, медики), темні (чорні, коричневі, зелені) ― військовики, а сині призначені для тренування.

Але, повторюємося, колір турнікета не впливає (і не має впливати!) на його робочі характеристики.

Чи повинен турнікет мати інструкцію?

Турнікет обов’язково повинен мати інструкцію про застосування, де, серед іншого, наводиться інформація про виробника, термін використання продукту та умови, за яких виробник гарантує ефективність продукту тощо.

Де потрібно зберігати турнікет?

Турнікет зберігають в аптечці, в легко доступному місці. Якщо під час виконання бойових завдань турнікет носять на спорядженні, то лише однаково у всіх членів команди чи підрозділу й таким чином, щоб його можна було накладати обома руками. Зберігання турнікета без захисної упаковки, не в аптечці (підсумку) призводить до його псування.

Підготували статтю, в якій розповідаємо про правила поведінки під час повітряної тривоги, дотримання яких допоможе врятувати життя. Ви дізнаєтесь, як поводитися, якщо сигнал сповіщення повітряної тривоги пролунав під час вашого перебування на вулиці, в приміщенні чи в транспорті.

Що робити під час повітряної тривоги: інструкція

Під час повітряної тривоги важливо дотримуватися встановлених правил, оскільки вони спрямовані на збереження життя та здоров’я людей.

Загальні рекомендації та алгоритми дій під час повітряної тривоги (наприклад, при перебуванні в освітніх закладах, у громадському транспорті, в приміщеннях ТРЦ) надає Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Основні рекомендації, як діяти під час повітряної тривоги, наступні:

• не панікувати,
• знайти безпечне місце та залишатися в ньому до закінчення тривоги або отримання додаткових інструкцій відповідальних осіб.

Читайте також: Правила поведінки під час обстрілів: має знати кожен

План дій під час повітряної тривоги, якщо ви на вулиці

Розповідаємо, що робити під час повітряної тривоги, якщо ви перебуваєте на вулиці. Потрібно негайно зайти до найближчого бомбосховища або іншої захисної споруди. Такими спорудами може бути підвал, підземна парковка, підземний перехід, станція метро. Перелік цих місць, їхнє розташування є у спеціалізованих мобільних застосунках і на веб-сторінках відповідних місцевих адміністрацій.

Як поводитися під час повітряної тривоги на відкритому просторі:

• знайдіть укриття, заглиблене нижче рівня землі (канаву, яму, воронку від вибуху, місце біля паркану, клумби чи будь-якої бетонної конструкції), швидко лягайте туди й чекайте, поки не мине принаймні 10 хвилин після останнього вибуху;
• якщо поруч нічого схожого на заглиблення немає, лягайте на землю, адже під час обстрілів найнебезпечнішими є різноманітні уламки. Тому, коли ви лежите, ваші шанси на виживання зростають.

Ці кроки допоможуть зменшити ризик ушкодження або травм під час повітряної тривоги на вулиці. Важливо пам’ятати, що швидка реакція та відповідальні дії можуть зберегти ваше життя та здоров’я в умовах небезпеки.

В екстрених ситуаціях, наприклад, під час повітряної тривоги, необхідно мати під рукою наповнену медичну аптечку. Адже у випадку обстрілів можна отримати травму з масивною кровотечею. Якщо такі кровотечі виникають на кінцівках, зупинити їх можна якісними медичними турнікетами, наприклад такими, як SICH-tourniquet.

Що потрібно робити під час повітряної тривоги, якщо ви в транспорті

Надаємо приблизний план дій під час повітряної тривоги, якщо ви перебуваєте в громадському транспорті або автівці. Необхідно:

• зупинити транспортний засіб у безпечному місці (на узбіччі дороги) або поблизу найближчого укриття;
• негайно вийти з транспортного засобу;
• швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвалі, паркінгу тощо);
• якщо такої споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами, бордюром, лягти в заглиблення у землі;
• за можливості, варто зателефонувати рідним і близьким, і повідомити їм своє місцезнаходження.

Ці кроки допоможуть вам максимально захистити себе та зменшити ризики під час повітряної тривоги в транспорті. Важливо діяти швидко та не панікувати, дотримуючись інструкцій відповідальних осіб.

Читайте також: Домедична допомога постраждалим від ДТП: алгоритм перших дій

Часті питання: відповідає SICH

Де можна ховатися під час повітряної тривоги

Найкраще ховатися у спеціалізованому бомбосховищі або іншій захисній споруді (у підвалі, підземному паркінгу, тунелі підземного переходу чи станцій метро тощо). Якщо поруч такої споруди немає, можна лягти в заглиблення у землі.

Чого не треба робити під час повітряної тривоги

Намагайтеся не панікувати. Не слід бігти, якщо чуєте вибухи поблизу. е рекомендовано ховатися біля автомобілів, будівельної та військової техніки, яка може бути ціллю обстрілу, а також поруч із заправками, складами. Не варто шукати укриття поруч з фонтанами, ставками, адже вибух викликає гідроудар, що може спричинити тяжкі травми.

Джерело зображень: Shutterstock

Важливою навичкою, яка може врятувати життя людини, є вміння надавати першу допомогу при різних видах травм. З цієї статті ви дізнаєтесь, які бувають ознаки перелому та чи можна відрізнити перелом від забою без спеціального обстеження. Також ми розповімо про види переломів і поділимось інформацією, як правильно допомогти постраждалому, який має підозру на перелом кінцівки.

Що таке перелом

Перелом — це часткове або повне порушення цілісності кістки, яке виникає внаслідок використання механічної сили. Також перелом може виникати внаслідок патологічного процесу в кістці, пухлини або запалення. Через переломи порушується опорна та рухома функції кінцівки, сегменту тіла. У тяжчих випадках переломи можуть спричинити смерть людини.

Своєчасна та правильно надана перша допомога при переломах запобігає розвиткові ускладнень (кровотечі, зміщенню кісткових відламків тощо), зменшує летальність, дозволяє постраждалим швидше одужати.

Причини переломів

Найчастіше переломи виникають унаслідок:

• високоенергетичних травм (ДТП, падіння з висоти, удар, вогнепальне поранення);
• постійного перенавантаження кістки (стресові переломи / переломи втоми);
• остеопорозу або інших захворювань кісткової тканини.

Розуміння причин і ризикових факторів переломів є важливим для розроблення стратегій профілактики та зменшення їх виникнення. Забезпечення належного догляду та підтримання здоров’я кістково-м’язової системи може сприяти зменшенню частоти та важкості переломів.

Види переломів

Вирізняють такі види переломів:

• закриті (шкіру не пошкоджено) або відкриті (шкіру пошкоджено);
• без зміщення (з незначним зміщенням осі кісткових відламків) або зі зміщенням;
• прості або складні (зі значним пошкодженням м’язів, нервів, судин).

Перелом може стосуватися:

• діафізу кістки, тобто центральної частини довгої кістки;
• епіфізу або метафізу довгої кістки (проксимального — ближче до центра тіла, дистального — далі від нього).

Класифікація переломів допомагає медичним фахівцям визначати оптимальний план лікування та реабілітації для кожного пацієнта, зменшуючи ризик ускладнень і сприяючи ефективному відновленню.

Ознаки перелому

Ознаки перелому можуть бути абсолютними та відносними. Абсолютні, тобто характерні тільки для переломів, ознаки — це:

• деформація кінцівки в зоні перелому;
• крепітація кісткових відламків (хрускіт) при терті один з одним;
• відкрита рана, видимі кінці кісток або їх відламки в рані;
• вкорочення кінцівки;
• патологічна рухливість у зоні перелому.

Відносні ознаки можуть виникати як при переломах, так і при вивихах, розтягненнях. До таких ознак належать:

• різкий, постійний біль у місці травми в спокої або при пасивних рухах, який посилюється при осьовому навантаженні на кістку;
• гематома (крововилив у зоні травми);
• набряк і припухлість тканин у зоні травми;
• порушення функції кінцівки.

Симптоми закритих і відкритих переломів схожі, основна відмінність випливає з визначення: при відкритих переломах є пошкодження шкіри та може бути кровотеча.

Читайте також: Перша допомога при кровотечах: види кровотечі, алгоритм дій

Важливо: необережне поводження при переломі є дуже небезпечним, бо кінці або відламки кісток можуть додатково пошкодити навколишні тканини, кровоносні судини, нерви або перетворити закритий перелом на відкритий. 

Огляд постраждалих з підозрою на перелом проводять максимально обережно, без різких рухів і дій, що можуть посилити біль і погіршити їх стан.

Ознаки закритого перелому

Ознаки закритого перелому кісток кінцівки:

• неприродне положення кінцівки;
• біль у зоні рани / деформації кінцівки;
• патологічна рухливість у кінцівці;
• крепітація (хрускіт) у місці перелому;
• гематома в зоні перелому (розпухання кінцівки);
• порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Ознаки відкритого перелому

До ознак відкритого перелому кісток кінцівки належать:

• наявність рани в місці перелому;
• біль у зоні рани;
• порушення функції ушкодженої кінцівки;
• неприродне положення кінцівки;
• патологічна рухливість у кінцівці;
• крепітація (хрускіт) у місці перелому;
• наявність відламків кістки в рані;
• кровотеча з рани.

У таких випадках кровоспинні засоби стають невід’ємною частиною надання ефективної першої допомоги. Забезпечення безпечних умов для постраждалого та уникнення подальшого втрати крові стає пріоритетом. Важливо мати під рукою необхідні засоби для зупинки крові (кровоспинні турнікети, бандажі) та знати, як ефективно їх використовувати.

Як відрізнити перелом від забою

Відрізнити закритий перелом від забою на місці події іноді важко навіть досвідченому лікарю. Для цього необхідні додаткові дослідження, в першу чергу рентген-дослідження (рентгенографія, комп’ютерна томографія) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), які можна зробити тільки в лікарняній установі. Тому, навіть за наявності лише відносних ознак, у постраждалого на місці події припускають (підозрюють) наявність перелому та надають першу допомогу відповідно до цього припущення.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Перша допомога при переломах

Надання першої допомоги при переломах (закритих і відкритих) регламентується наказом МОЗ України від 09.03.2022 року № 441.

Якщо ви хочете допомогти, насамперед переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, постраждалого та людей, що перебувають поруч. Заспокойте постраждалого, поясніть, що ви робитимете та здійсніть виклик екстреної медичної допомоги.

Якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

• розріжте одяг, огляньте рану;
• за наявності кровотечі з рани, дійте відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі;
• накладіть на рану стерильну пов’язку;
• допоможіть постраждалому прийняти зручне положення, щоб він відчував якнайменше болю;
• іммобілізуйте (знерухомте) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів.
• визначте пульс на краю кінцівки до та після іммобілізації.

Якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

• допоможіть прийняти найменш болісне положення тіла;
• знерухомте пошкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів.
• визначте пульс на краю кінцівки до та після іммобілізації.

Важливо: іммобілізацію можна проводити тільки в тому випадку, якщо ви пройшли відповідне навчання та вмієте це робити.

Після знерухомлення травмованої кінцівки, вкрийте постраждалого термопокривалом/ковдрою та подбайте про постійний нагляд аж до приїзду бригади екстреної медичної допомоги. Якщо стан постраждалого погіршуватиметься, повторно здійсніть виклик екстреної бригади.

Якщо є така можливість, отримайте від постраждалого та присутніх поруч інформацію про обставини виникнення травми.

Часті питання: відповідає SICH

Які переломи найбільш небезпечні?

Найбільша небезпека переломів полягає в імовірних ускладненнях. Відкриті переломи частіше дають ускладнення у вигляді кровотечі та емболії, які можуть спричинити смерть постраждалого. Ускладнення переломів хребта, кісток черепа можуть лікуватися роками, інколи спричиняють інвалідизацію постраждалих.

Які бувають ускладнення переломів?

Основні ускладнення виникають у разі пошкодження кровоносних судин і порушення кровопостачання тканин і/або нервів. Найбільш небезпечні ускладнення переломів — жирова емболія, яка може викликати закупорку судин частинками жиру з кісткового мозку, які проникають до судинного русла внаслідок перелому. Такий випадок може бути фатальними для постраждалого. До інших частих ускладнень належать масивна кровотеча та остеомієліт (запальний процес кісткового мозку внаслідок потрапляння інфекції).

За скільки часу зрощуються кістки після перелому?

Тривалість зрощення кістки залежить від важкості, місця перелому, віку постраждалого, правильно наданої допомоги, наявності ускладнень. У дітей кістки зрощуються швидше, у людей похилого віку — найдовше. В середньому процес зрощення перелому займає від 3 тижнів до 6 місяців та більше.

Чи можлива кровотеча при переломі?

Так, при відкритих переломах може виникати зовнішня кровотеча з рани. Якщо постраждалий вчасно не отримає першої допомоги, протягом кількох хвилин він може померти внаслідок кровотечі. Найбільш ефективним методом зупинки масивної кровотечі з ран кінцівки на місці події є накладання турнікета вище джерела кровотечі. Використання якісних турнікетів, наприклад, SICH-tourniquet, підвищить шанси постраждалого на виживання.

Джерело зображень: Shutterstock

З цієї статті ви дізнаєтеся, які правила поведінки під час обстрілів допоможуть зменшити ризик отримання поранень, травм або взагалі можуть врятувати життя. Під час воєнних дій здебільшого страждає цивільне населення — звичайні люди. На відміну від військових, цивільні не пристосовані для життя в умовах постійної загрози, не мають відповідних навичок, знань, досвіду. Для збереження життя та здоров’я, — свого та близьких — під час війни треба бути готовим до різноманітних загроз, пов’язаних з воєнними діями. Насамперед такими загрозами є обстріли.

Які бувають обстріли

На дату написання статті немає єдиних офіційних рекомендацій органів державної влади цивільному населенню, як саме діяти в разі обстрілів. Можна використовувати рекомендації місцевих державних адміністрацій, внутрішні накази установ та організацій, методичні рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), які пов’язані з цивільним захистом населення та територій під час надзвичайних ситуацій. Ці рекомендації також містять інформацію, як треба діяти під час повітряної тривоги.

Читайте також: Правила поведінки під час повітряної тривоги: алгоритм дій

Зазвичай під обстрілами мають на увазі: 

1. Вогонь зі стрілецької зброї (автомати, кулемети). Зазвичай це відбувається на лінії зіткнення.
2. Обстріли з мінометів, що можуть стріляти на відстань до 5-7 км. Такі обстріли загрожують населенню прифронтових зон.
3. Авіаційні ракетно-бомбові удари з літаків, які скидають по наземних цілях авіабомби, ракети класу «повітря-земля» та можуть атакувати з різних відстаней.
4. Обстріли крилатими, балістичними ракетами (наприклад, «Кинджал», «Іскандер») і атаки безпілотних авіаційних систем (наприклад, «Шахеди», інші дрони різних моделей). Такі обстріли загрожують населенню на всій території України.
5. Ракетно-артилерійські обстріли, які можуть вестися з використанням:

• ствольної артилерії — це будь-яка зброя, що має ствол: танки, пушки, самоходки тощо, і може стріляти на відстань в середньому 5-10 км і більше. Такі обстріли також загрожують здебільшого населенню у прифронтових зонах;
• реактивної артилерії — це реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), наприклад, «Гради», що можуть стріляти на відстань 20-30 км і більше. Такі обстріли небезпечні також для тилових населених пунктів в областях, де ведуться активні бойові дії.

Досить часто обстріли можуть бути комбінованими, тобто такими, що ведуться з різних видів і типів зброї.

Рекомендації та правила поведінки під час обстрілів насамперед залежать від виду обстрілу.

Як правильно поводитися під час обстрілів

Загальні рекомендації щодо поведінки при будь-якому обстрілі: 

• не панікуйте;

• знайдіть безпечне місце;

• не покидайте його до закінчення обстрілу. 

Варто також мати напоготові тривожну валізу для кожного члена сім’ї, а також заздалегідь узгоджений план — що робити й куди бігти при обстрілі, як зв’язатися один з одним за відсутності мобільного зв’язку, світла чи телефонів.

Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, дійте відповідно до оголошень і прийнятих алгоритмів у вашому населеному пункті. За можливості візьміть тривожну валізу та перейдіть в захищене приміщення — бомбосховище, підвал, підземну парковку, підземний перехід, станцію метро тощо.

У приміщенні

Правила поведінки під час обстрілів, які відбувається під час вашого перебування в приміщенні:

• перейдіть до кімнати без вікон (наприклад, туалет, коридор – “правило двох стін”) або тримайтеся подалі від них, розташуйтеся ближче до несучих стін;
• ляжте на підлогу або заздалегідь підготовлене місце (матрац, ковдру тощо);
• за можливості повідомте близьких, де саме ви перебуваєте.

На вулиці

Якщо обстріл почався в момент вашого перебування на вулиці, тобто вам чутно вибухи або стрілянину поруч:

• знайдіть укриття, яке б було заглиблене нижче рівня землі (канаву, яму, воронку від вибуху тощо), або вздовж широкого бордюру, паркану, клумби чи будь-якої бетонної конструкції, лягайте й чекайте, поки не мине принаймні 10 хвилин після останнього вибуху;
• якщо поруч з вами нічого схожого на заглиблення в землі немає, просто лягайте на землю, адже під час вибуху найбільш небезпечними є уламки. В більшості випадків вони летять знизу верх або горизонтально на висоті 30-50 см від поверхні. Якщо ви лежите, ризик отримати поранення знижується.

Найчастіше при обстрілах травмуються кінцівки, при цьому може виникнути загрозлива для життя (критична) кровотеча — постраждалий може померти за лічені хвилини. В цьому випадку найважливіше завдання — швидка зупинка кровотечі. Найбільш швидко та ефективно це можна зробити, наклавши на поранену кінцівку кровоспинний джгут (турнікет).

У зонах з підвищеним ризиком обстрілів турнікет варто постійно носити при собі, мати в кожній аптечці, постійно тренуватися в його накладанні. Рекомендуємо використовувати турнікети надійних і перевірених виробників, наприклад продукцію компанії SICH-tourniquet.

У транспорті

Правила поведінки під час обстрілу в момент вашого перебування у громадському транспорті або автівці:

• негайно зупиніть транспорт;
• вийдіть на вулицю;
•  дійте згідно з правилами поведінки на вулиці, які описані вище.

Читайте також: Як накладати турнікет

Часті питання: відповідає SICH

Що не можна робити під час обстрілу

Під час обстрілу намагайтеся не панікувати. Також не можна бігти, коли ви чуєте вибухи поблизу, особливо якщо навколо вас вже помітні вибухи чи відбувається стрілянина.

Куди не рекомендується ховатися під час обстрілу

Під час обстрілу не рекомендується ховатися біля:

• місць розміщення автомобільної, будівельної, військової техніки — вони можуть бути ціллю обстрілу;
• місць зберігання легкозаймистого палива (заправки) та матеріалів (склади тари, штабелі, контейнери, будматеріали тощо);
• водних об’єктів (фонтанів, ставків, річок тощо) — вибух створює сильний гідроудар, що може призвести до додаткових ушкоджень і важких травм.

Джерело зображень: Shutterstock

Підготували матеріал, у кому розповідаємо, як відбувається рятування людей з-під завалів. Ви дізнаєтеся, куди звертатися по допомогу, якщо побачили людину під завалами, як правильно діяти та чи взагалі можна самостійно витягувати постраждалого. Також ви дізнаєтесь, як поводитися, якщо під завалами опинилися ви самі.Зважаючи на ситуацію в Україні, ця інформація допоможе вам врятувати своє життя та допомогти будь-якій людині, що опинилася в екстреній ситуації, наприклад, після ракетного обстрілу.

Алгоритм дій під час рятування людей з-під завалів

Якщо ви стали свідком або самі опинилися під завалом та у вас працює мобільний зв’язок, викликайте допомогу. Загальний номер служби порятунку — 112 зі всіх мобільних операторів України. Рятування людей з-під завалів відбувається за певним алгоритмом, яким володіють фахівці ДСНС.

Якщо ви опинилися на місці події та почули, що під завалами знаходяться люди:

1. Одразу покличте допомогу — рятувальників ДСНС, поліцейських, медиків, які прибули на місце події. Якщо рятувальників на місці події немає — дзвоніть на лінію 112.
2. Оцініть, чи безпечно вам наближатися до завалу, чи немає поблизу інших загроз: снаряди, що не вибухнули, пожежа, оголені дроти електромережі тощо.
3. Спробуйте поговорити з постраждалим: заспокоїти його/її, з’ясувати скільки людей ще є під завалом, скільки часу вони там знаходяться, чи є можливість рухатися, з’ясувати ПІБ, стан здоров’я, отримані травми.
4. Якщо ви можете бачити постраждалого, спробуйте оцінити його стан, насамперед — наявність масивних кровотеч з кінцівок. Людина може померти за лічені хвилини, якщо критичну кровотечу не зупинити. За можливості зупиніть кровотечу за допомогою турнікету або прямим тиском на рану. Використовуйте турнікети тільки перевірених виробників (наприклад, продукцію бренду SICH-Tourniquet або інші, рекомендовані країнами-членами НАТО).

Читайте також: Як накладати турнікет

5. Не залишайте постраждалого на самоті, розмовляйте та заспокоюйте його.
6. Не намагайтеся самостійно витягнути постраждалого з-під завалу: ви можете ускладнити його стан.
7. У випадку, коли рятувальників ще немає, і є реальна загроза життю постраждалого (наприклад, пожежа, що продовжується, не зупинена критична кровотеча тощо), можна самостійно спробувати витягти постраждалого з-під завалу, надати йому допомогу, але краще дочекатися рятувальників.
8. Після прибуття рятувальників, надайте їм усю отриману інформацію та виконуйте їх вказівки.

Як проводиться витягування уражених з-під завалів

Витягування уражених з-під завалів — це складний процес, який вимагає спеціальної підготовки та досвіду. Правильно виконана операція може значно підвищити шанси на порятунок постраждалих, тому важливо дотримуватися всіх вказівок і робити все можливе для гарантування безпеки та ефективності витягування.

Якщо ви бачите завал і маєте підозру на перебування під завалами людей, негайно викличте службу рятувальників за номером екстреного виклику 112 і надайте інформацію про місце події та можливу кількість постраждалих. Не намагайтеся вирішити ситуацію самостійно, оскільки це може бути небезпечно як для вас, так і для постраждалих.

Що робити, якщо ви самі опинилися під завалами будівлі: покрокова інструкція

Далі надаємо рекомендації експертів МВС України: що робити, якщо ви опинилися під завалом:

• Намагайтеся зберігати спокій і не панікувати: до вас уже їдуть рятувальники.
• За можливості, подавайте сигнали рятувальникам — кричіть, увімкніть ліхтарик, стукайте по батареях тощо.
• Рятувальники періодично влаштовують хвилину тиші. У цей час слід якомога голосніше кричати та подавати сигнали, щоб вас почули та помітили.
• Не використовуйте сірники чи запальнички — це може спричинити вибух.
• Якщо вас почули, з вами зв’язалися, спробуйте заспокоїтися та виконуйте рекомендації рятувальників. Їм потрібен час, аби крізь завали дістатися до вас, адже процедура витягування уражених з-під завалів може бути довготривалою.
• Якщо вас не чують, роздивіться довкола, спробуйте вивільнити руки та ноги.
• Якщо частину тіла притиснуло й звільнити її неможливо, варто спробувати масажувати ділянку тіла вище місця затискання, щоб підтримати циркуляцію крові.
• Не розбирайте самотужки завали довкола себе, щоб не зрушити перекриття чи балки, на яких усе тримається.
• Якщо вам вдалося вибратися, огляньте себе та, за необхідності та можливості, надайте собі та іншим першу допомогу. Насамперед потрібно зупинити кровотечі з кінцівок, адже саме кровотечі є найпоширенішою причиною смерті, якій можна було запобігти. Для зупинки кровотечі використовуйте якісні медичні турнікети та бандажі, наприклад, виробника SICH.
• Якщо розумієте, що немає сил і можливості вибратися, продовжуйте кликати на допомогу та чекати на рятувальників.

Читайте також: Синдром тривалого стиснення: ознаки, перша допомога 

Дотримуючись цих кроків, ви збільшуєте свої шанси на порятунок і допомагаєте рятувальникам вас звільнити.

Часті питання: відповідає SICH

Скільки часу людина може залишатися живою під завалами

Це залежить від того, чи людина поранена або ж її затиснуло, який загальний стан її здоров’я, вік, пора року. Загалом, відомі випадки, коли рятувальники навіть через декілька днів знаходили постраждалих під завалами живими.

Які завали найбільш небезпечні для життя

Найбільш небезпечно опинитися під завалами панельної або цегляної будівлі.

Джерело зображень: Shutterstock

Підготували матеріал, в якому детально розповідаємо про краш-синдром — що це таке та коли виникає. Ви дізнаєтесь, які ознаки вказують, що у постраждалого синдром тривалого стиснення, та як правильно надавати першу допомогу в таких випадках.Також поділимося інформацією, які ускладнення в організмі постраждалого можуть виникнути при невчасних або неправильних діях рятувальника.

Що таке синдром тривалого здавлення

Синдром тривалого здавлення або краш-синдром — це невідкладний стан, при якому на певну частину тіла постраждалого здійснюється зовнішній тиск, внаслідок чого порушується кровопостачання цієї частини та, як наслідок, відбувається пошкодження м’яких тканин.

В основі розвитку краш-синдрому лежить порушення життєво важливих процесів живлення тканин і органів та виведення продуктів життєдіяльності з організму. Основним наслідком є пошкодження м’язів та нервів і накопичення токсичних речовин у крові через порушення процесів виведення.

Розвиток синдрому тривалого здавлення можна поділити на 2 стадії:

1. Кровообіг заблоковано, кровопостачання тканин не відбувається — вони починають гинути. В цей час у м’язах накопичуються продукти розпаду. Зазвичай ця стадія триває 1-2 години.
2. Вивільнення постраждалого — всі токсини й продукти розпаду у великій кількості вивільняються до кровотоку. Насамперед пошкоджуються нирки (сеча стає темно-коричневого кольору), а також погіршується робота інших органів (серця, печінки, мозку тощо).

Важливо: краш-синдром, синдром довготривалого здавлення або стиснення, компресійний синдром — це тотожні поняття.

Причини виникнення синдрому тривалого здавлювання

Синдром тривалого стиснення виникає, коли людина опиняється під уламками або піддається тривалому стисненню тіла.

Часто краш-синдром спостерігається у:

• постраждалих у ДТП;
• людей, що опинилися під завалами (землетрус, бойові дії);
• в інших випадках, коли фізична травма або стиснення становлять загрозу.

Також, цей стан розвивається, коли у постраждалого збережено артеріальний кровотік, а венозний відтік порушено. Таке трапляється при накладанні занадто тугої пов’язки чи шини, неналежним чином затягнутому кровоспинному джгуті.

Читайте також: Як накладати турнікет

Ознаки синдрому тривалого здавлювання

На наявність у постраждалого синдрому тривалого здавлення вказують 5 ознак:

1. Біль — одна з найперших ознак, часто не відповідає ураженню.
2. Парестезія — порушення чутливості шкіри внаслідок недостатності кровопостачання нервових тканин (печіння, поколювання, свербіння).
3. Відсутність пульсу — пізня ознака.
4. Параліч — пізня ознака.
5. Блідість — пізня ознака.

Синдром тривалого стиснення: перша допомога постраждалому

При наданні першої домедичної допомоги постраждалим у разі синдрому тривалого здавлювання необхідно дотримуватися наказу МОЗ України №441 від 09.03.2022 року.

Основні рекомендації:

1. Перед наданням допомоги впевніться у відсутності небезпеки та за її відсутності перейдіть до наступного кроку.
2. Заспокойте постраждалого, поясніть що ви робитимете та навіщо.
3. Якщо у вас є можливість, уточніть точний час виникнення синдрому довготривалого здавлення. Якщо постраждалий без свідомості, зазвичай вважають, що минуло понад 10 хвилин.
4. Негайно зателефонуйте диспетчерові системи екстреної медичної допомоги, повідомте всю нагальну інформацію, за необхідності дайте відповідь на всі питання та виконайте його вказівки.
5. Якщо вам достеменно відомо, що з моменту стискання минуло менше ніж 10 хвилин, звільніть стиснену частину тіла:

• за наявності рани та масивної зовнішньої кровотечі — якнайшвидше зупиніть її (залежно від місця поранення та наявних ресурсів) за допомогою прямого тиску, накладання турнікета, тампонування рани. Потрібно діяти відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року);
• за наявності ознак перелому — знерухомте ушкоджену кінцівку, накладіть шину. При цьому дотримуйтеся Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року);
• за наявності ознак шоку — дійте з дотриманням Порядку надання домедичної допомоги при підозрі на шок (наказ МОЗУ №441 від 09.03.2022 року).

6. Якщо з моменту стискання минуло понад 10 хвилин, не звільняйте стиснену частину тіла постраждалого.
7. Якщо необхідна термінова евакуація постраждалого, але з моменту стискання минуло понад 10 хвилин, перед звільненням стиснутої частини кінцівки накладіть якісний кровоспинний джгут (турнікет), або інший засіб, рекомендований СоТССС).

8. Вкрийте постраждалого термопокривалом чи ковдрою.
9. Потурбуйтеся про постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
10. Якщо помітне погіршення стану постраждалого, повторно зателефонуйте диспетчерові екстреної медичної допомоги.
11. Якщо є така можливість, отримайте від постраждалого чи свідків ситуації максимально можливу інформацію щодо обставин отримання травми. Всю відому вам інформацію повідомте працівникам бригади екстреної медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.
12. Якщо до приїзду бригади екстреної медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, дійте відповідно до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу або Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу (наказ МОЗу №441 від 09.03.2022 року).

Читайте також: Домедична допомога: що це, для чого потрібна

Часті питання: відповідає SICH

Які можуть бути ускладнення синдрому тривалого здавлювання?

Імовірні ускладнення синдрому тривалого здавлення:

1. Місцево — відмирання тканин здавленої частини тіла може призвести до необхідності ампутації.
2. Для всього організму — потрапляння до загального кровотоку токсичних продуктів розпаду тканин може призвести до порушення функції нирок, результатом чого може стати розвиток гострої ниркової недостатності та смерті постраждалого.

Яка із систем організму людини найбільше уражається при синдромі тривалого здавлення?

Від синдрому тривалого здавлювання найбільше уражаються м’язи, нерви (місцево) та нирки (загально).

Чого не можна робити при синдромі тривалого здавлювання?

За наявності у постраждалого краш-синдрому не можна різко або грубо тягти людину, нехтувати накладанням турнікета перед вивільненням затиснутої частини тіла чи зразу після її звільнення.

Категорично заборонено займатися самолікуванням. Обов’язково потрібно викликати бригаду екстреної медичної допомоги або, з дозволу диспетчера прийому виклику, максимально швидко доставити постраждалого до лікарні.

Одними з найчастіших видів поранень, яких зазнають військові на полі бою, є вогнепальні поранення, що супроводжуються кровотечею. Розповідаємо, що таке вогнепальна рана, яких видів вона може бути та в чому її основна небезпека для життя постраждалого. Також поділимось інформацією, як правильно надати першу допомогу при вогнепальному пораненні, та на які моменти рятувальникові потрібно звернути особливу увагу.

Що таке вогнепальна рана

Вогнепальна рана — це травматичне ушкодження тканин та органів з порушенням цілісності їх покриву внаслідок дії вражаючого елементу (кулі, дробу, уламку тощо), що спричинене вогнепальною зброєю. Цей тип поранення може мати серйозні наслідки для здоров’я та життя постраждалих. Найчастіше вогнепальні рани виникають під час військових конфліктів, злочинів або випадкових подій з вогнепальною зброєю.

Вогнепальні рани можуть бути дуже різноманітними — від поверхневих до глибоких проникаючих поранень.

Тяжкість поранення залежить від багатьох факторів, наприклад:

• енергії, яку вражаючий елемент або куля віддає при проникненні;
• типу зброї;
• розміру (калібру) та ваги кулі;
• конструктивної особливості, швидкості руху кулі;
• кута, під яким куля потрапляє в тіло;
• відстань, з якої зроблено постріл тощо.

Вогнепальні поранення призводять до ушкодження органів, кровоносних судин, нервів, часто супроводжуються значним крововиливом (масивною кровотечею), що може загрожувати життю, викликати шок.

До ознак вогнепальних ран належить:

• наявність вхідного отвору;
• кровотеча;
• біль;
• набряки та порушення функцій організму.

Загалом, вогнепальна рана — це серйозне ушкодження, що виникає внаслідок дії вогнепальної зброї та може мати важливі наслідки для здоров’я та життя постраждалих.

Читайте також: Перша допомога при кровотечах: види кровотечі, алгоритм дій

Види вогнепальних ран

Вогнепальні поранення класифікують за:

• видом вражаючого елементу або кулі;
• характером ранового каналу;
• обсягом ураження;
• кількістю вражаючих елементів;
• проникненням в порожнини тіла;
• характером ушкоджень;
• обтяжливими наслідками;
• клінічним перебігом ранового процесу.

Загальною небезпекою вогнепальних ран є можливість втрати крові, інфекцій, травматичних ушкоджень органів та розвитку системних ускладнень. Швидка та адекватна домедична та медична допомога є вирішальною для зменшення негативних наслідків і збереження життя постраждалих.

Вогнепальні рани: перша допомога

Перша допомога при вогнепальних пораненнях насамперед направлена на зменшення впливу головного загрозливого для життя фактора — масивної кровотечі. Зупинка масивної кровотечі є основою надання першої допомоги при вогнепальних пораненнях.

Нагадаємо ознаки масивних кровотеч:

• кров струменем витікає з рани;
• наявність калюжі крові під постраждалим;
• просякнутий кров’ю одяг, пляма крові на одязі чи пов’язці, що збільшується;
• травматична ампутація (повна або часткова) верхньої чи нижньої кінцівки.

Загальний алгоритм зупинки масивної кровотечі:

1. Переконайтеся у відсутності небезпеки для себе та постраждалого.
2. Якщо є можливість, покличте на допомогу і попросить помічників викликати медиків.
3. За наявності надягніть рукавички.
4. Якщо джерело кровотечі — рана кінцівки, затисніть рану руками, при наявності застосуйте турнікет. Не знімайте та не послаблюйте його до приїзду медиків. Також позначте точний час його накладання.
5. Після зупинки кровотечі впевніться, що помічник викликав бригаду екстреної медичної допомоги, або викличте її самостійно, якщо цього не було зроблено раніше.
6. Якщо вмієте, перевірте наявність пульсу на кінцівці нижче накладання турнікета — відсутність пульсу є показником зупинки кровотечі.. Якщо пульс є, потрібно дотягнути турнікет або накласти додатковий турнікет трохи вище першого — пульс повинен зникнути. Якщо кровотеча все ще не зупинилася, затискайте рану руками до приїзду медиків або виконайте тампонування рани.

Читайте також: Як накладати турнікет

7. При кровотечі з рани, яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, ділянці сідниць і основи шиї, тисніть на рану. Якщо вмієте, здійсніть туге тампонування рани за допомогою кровоспинного засобу або марлевого бинта. Після тампонування потрібно затискати рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика або 10 хвилин при використанні марлевого бинта. Якщо кровотечу зупинено, накладіть тиснучу пов’язку та контролюйте стан постраждалого до приїзду бригади.

Якщо кровотеча не загрозлива, потрібно здійснювати максимально можливий тиск руками або чистою тканиною на рану до зупинки кровотечі та накласти пов’язку.

При накладанні кровоспинних засобів (турнікетів, бандажів) на кінцівки треба використовувати лише вироби перевірених виробників, наприклад, SICH-Tourniquet.

Потрібно пам’ятати, що турнікети, бандажі, гемостатичні бинти та гумові рукавички (особиста безпека вкрай важлива при роботі з кров’ю!) мають завжди бути в аптечці першої допомоги та поруч з вами.

Читайте також: Склад військової аптечки, що рятує життя

Лікування вогнепальних ран

Здебільшого вогнепальні рани лікують у хірургічних і травматологічних відділеннях медичних закладів. Успішність лікування залежить від типу та місця ушкодження (органи, частини тіла), стану здоров’я постраждалого на момент отримання поранення та багатьох інших факторів.

Загалом лікування та реабілітація вогнепальних поранень може зайняти від декількох тижнів до багатьох місяців.

Часті питання: відповідає SICH

Які вогнепальні рани найбільш небезпечні?

Найбільш небезпечні вогнепальні рани — це ті, що викликають масивну кровотечу, а також ті, що вражають життєво важливі органи чи частини тіла (голову, грудну клітину, живіт).

Яка зброя спричиняє найважчі вогнепальні поранення?

Як правило, поранення зі зброї, в якої куля має більшу енергію — більш важкі. Наприклад, постріл з автомата спричиняє складніше поранення, ніж постріл з пістолета.

Які дії рятувальника можуть зашкодити постраждалому з вогнепальною раною?

До приїзду медиків на місці події не можна робити нічого, окрім зупинки кровотечі, зігрівання та спостереження за постраждалим. Категорично заборонено самостійно вправляти переломи та витягувати сторонні тіла, що стирчать з рани. Навіть рухати постраждалого не бажано. Виключення – якщо місце, де знаходиться постраждалий, є небезпечним і тоді слід перемістити його в укриття. Не рекомендується без вагомої причини самостійно накладати шини (особливо – саморобні) для знерухомлення пораненої кінцівки, – краще хай це зроблять медики. Неправильні дії можуть ускладнити стан постраждалого, спричинити інвалідизацію або навіть смерть.

Джерело зображень: Shutterstock

Епілепсія — таємнича хвороба для більшості людей. Однак це таке ж захворювання, як і будь-яке інше — скажімо, гіпертонія чи артрит. Підготували матеріал, в якому розповідаємо як надається перша допомога при епілепсії, які дії можна та не можна виконувати щодо постраждалого. Також ви дізнаєтеся про ознаки та симптоми, що свідчать про наявність саме епілептичного нападу.

Що таке епілепсія

Епілепсія — це хронічне захворювання мозку, при якому порушена робота нервових клітин, внаслідок чого у людини трапляються напади. Епілептичний напад — це тимчасове порушення функцій мозку, спричинене аномальною електричною активністю групи нервових клітин. Він може проявлятися у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілі, але не обов’язково.

Напади спричиняються надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Порушення електричних ритмів мозку можуть призводити до різноманітних проявів:

• зміни поведінки та свідомості;
• патологічних рухів (судом);
• патологічних відчуттів (наприклад, зорових галюцинацій, відчуття неіснуючих запахів тощо).

Ці зміни можуть проявлятися як окремо, так і одночасно. Але у більшості випадків наявні судоми — хаотична, мимовільна, некоординована м’язова діяльність, що зазвичай відбувається на фоні повної втрати свідомості. Іноді людина може втратити контроль за функціями кишечника або сечового міхура.

Епілепсія трапляється досить часто: вона є четвертим за поширеністю неврологічним захворюванням у світі. Від цього захворювання страждають більше ніж 65 мільйонів людей. В Європі налічується близько 6 мільйонів епілептиків, у США майже 5 млн.

На епілепсію може хворіти будь-хто, незалежно від статі, раси, віку, але частіше трапляється у маленьких дітей і людей похилого віку.

Нові випадки епілепсії найчастіше трапляються у дітей, особливо в перший рік життя. Однак після 55 років, оскільки у людей з віком можуть розвиватися інсульти, пухлини головного мозку або хвороба Альцгеймера, ці недуги здатні спричиняти епілептичні напади.

Хворі на епілепсією, як правило, частіше за інших отримують переломи та забої, а також страждають на тривожні розлади та депресію.

За причинами виникнення розрізняють:

1. Первинну епілепсію (приблизно 60% від усіх випадків).
2. Вторинну епілепсію (приблизно 40%).

Якщо причину появи епілепсії точно встановити неможливо, її відносять до первинної. За припущеннями, вторинну форму можуть спричиняти:

• пошкодження мозку дитини в передпологовий і післяпологовий періоди внаслідок травми, гіпоксії (нестачі кисню);
• деякі генетичні захворювання, що спричиняють вроджені відхилення від норми, вади розвитку головного мозку;
• важка травма голови;
• інсульт, у результаті якого до мозку не надходить достатньо кисню;
• інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт тощо);
• пухлини тощо.

Читайте також: Що має бути в домашній аптечці: враховуємо всі реалії сьогодення

Симптоми та ознаки епілептичного нападу

Прояви або симптоми епілептичного нападу можуть бути різними:

• судоми (скорочення та розслаблення м’язів тіла);
• сплутаність свідомості;
• бездумний погляд;
• зміни у відчуттях (слуху, зору, смаку), біль;
• відчуття страху, тривоги або навіть ейфорії;
• зміни частоти серцевих скорочень і дихання;

Ознаки епілептичного нападу також включають скутість у всьому тілі, повторювані або автоматичні рухи тощо.

Судомні напади

Розрізняють фокальні та генералізовані напади. Їх розвиток і прояви залежать від того, звідки вони починаються у мозку, який стан свідомості під час нападу та чи є або відсутні м’язові рухи.

Судомний напад (епілептичний чи ні) часто виникає раптово та супроводжується знепритомненням постраждалого. Виділяють 2 стадії судомного нападу.

Стадія І

Наявна м’язова діяльність. Постраждалий втрачає свідомість, виникає напруження всього тіла, неконтрольовані рухи кінцівками, головою, може піти піна з рота.

Піна — це слина, що збовтується у ротовій порожнині під час нападу. Вона може бути білою або рожевою (при потраплянні до неї крапель крові, якщо постраждалий під час нападу прикусить язик чи щоку). Наявність піни на цій стадії нападу не означає того, що постраждалий вмирає.

Є ризик додаткових травм (голови, кінцівок), а також травм унаслідок неправильного надання допомоги (травми губ, щік, зубів, язика). Загрози для перекриття дихальних шляхів немає або вона мінімальна.

Стадія ІІ

Виникає «післяепілептичний сон» — після нападу постраждалий «засинає», після чого може не пам’ятати обставин нападу або навіть сам факт нападу. На цій стадії є ризик перекриття дихальних шляхів, спричиненого западанням кореня язика чи потраплянням у дихальні шляхи слини, сторонніх тіл, блювотиння, і смерті постраждалого від нестачі кисню.

Саме від стадії судомного нападу залежить алгоритм надання домедичної допомоги під час приступу епілепсії.

Важливо: судомний напад – не завжди епілепсія. 

Один-єдиний напад ще не свідчить про епілепсію, адже 5-10% людей мали протягом життя 1 напад. І навпаки, епілепсія не завжди супроводжується саме судомними нападами. Багато захворювань і патологічних станів можуть супроводжуватися судомами, наприклад:

• отруєння;
• алкогольна та наркотична абстиненція;
• гарячка (особливо у дітей);
• серцевий напад;
• великі фізичні навантаження;
• цукровий діабет та інші ендокринні порушення;
• зневоднення тощо.

Причиною виникнення судомних нападів при таких станах є зменшення кисню в клітинах мозку (гіпоксия). Все вищезгадане може супроводжуватися судомним нападом, але після лікування основного захворювання судомні напади більше не повторюються.

Епілепсія — це стан, що вимагає індивідуалізованого підходу до лікування та підтримки. Люди, що стикаються з епілепсією, повинні отримати як медичну, так і соціальну підтримку для забезпечення якісного життя та контролю захворювання. Лікують епілепсію психіатри та неврологи. Хворі на епілепсію здатні до повноцінного життя багато в чому, завдяки прогресу медицини. Вони можуть працювати, водити авто.

Домедична допомога при епілепсії

Невідкладна допомога при епілепсії, а точніше при судомному нападі, відрізняється залежно від стадії нападу.

Допомога при епілепсії на І стадії судомного нападу

Вам необхідно:

1. Обережно покласти постраждалого на землю/підлогу.
2. Прибрати небезпечні предмети навколо.
3. Підтримувати голову та шию постраждалого (для попередження їхнього травмування), записати час початку нападу.

Невідкладна допомога при епілепсії на ІІ стадії судомного нападу

Потрібно виконати наступні дії:

1. Оцінити прохідність дихальних шляхів.
2. Обережно оглянути ротову порожнину.
3. Перевірити наявність дихання.
4. Викликати бригаду екстреної медичної допомоги.
5. Якщо постраждалий дихає, його потрібно перевести в стабільне бокове положення та провести короткий первинний огляд для виключення інших травм.
6. Якщо постраждалий не дихає, необхідно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Читайте також: Домедична допомога: що це, для чого потрібна

Надання допомоги при епілептичному нападі включає в себе не тільки правильні дії під час самого нападу, але і заходи, які можуть зменшити ризик травм та подальших ускладнень. Наприклад, якщо під час нападу постраждалий травмується та виникне кровотеча, важливо мати під руками ефективні кровоспинні засоби (турнікети, бандажі), що виготовлені з якісних матеріалів. Такі засоби ви можете знайти, наприклад, на сайті виробника SICH-Tourniquet.

Надання першої допомоги при епілептичних нападах, у тому числі й зупинення кровотечі, є важливою навичкою, яку може здобути кожен, хто прагне зберегти здоров’я своєї родини та оточуючих.

Чого не можна робити під час епілептичного нападу

Епілептичний напад — це важкий стан, при якому рятувальникові категорично забороняється:

• жорстко фіксувати руки й ноги постраждалого;
• відкривати йому силоміць рот, розсовувати зуби (особливо якщо вони сильно затиснуті) та вкладати будь-які предмети до ротової порожнини — це може призвести до травм зубів, щелеп, переломів кісток обличчя, обтурації (перекриття) дихальних шляхів;
• самостійно вводити будь-які ліки, давати пити, особливо, якщо постраждалий ще не отямився.

Враховуючи ці обмеження, важливо пам’ятати, що надання першої допомоги при епілептичному нападі передбачає головне — створення безпечних умов для постраждалого та виклик медичної допомоги.

Часті питання: відповідає SICH

Скільки триває напад епілепсії?

Зазвичай судомний напад триває від декількох секунд до декількох хвилин.

Що провокує приступи епілепсії?

Тригери (провокатори) нападів індивідуальні для кожного хворого, але найчастіше це:

• пропущений прийом ліків хворими на епілепсію;
• стрес;
• нестача сну;
• прийом алкоголю;
• менструації;
• прийом деяких ліків.

Як часто повторюються приступи епілепсії?

Частота приступів епілепсії індивідуальна. Правильне та постійне лікування може блокувати розвиток нападів у більшості хворих протягом багатьох років.

Джерело зображень: Shutterstock

Підготували матеріал, в якому розповідаємо, що має бути в домашній аптечці та як правильно її укомплектувати. Ця інформація допоможе вам забезпечити себе та свою родину всіма необхідними засобами, які можуть знадобитися у випадку травми або іншої непередбачуваної ситуації зі здоров’ям.Знання та володіння складовими вашої аптечки є важливою частиною само- та взаємодопомоги під час війни.

Склад домашньої аптечки: що потрібно мати вдома

Домашня аптечка — обов’язкова річ для кожної людини та сім’ї, особливо під час війни. Від наявності та вмісту домашньої аптечки залежить життя та здоров’я кожного.

Залежно від того, де буде потрібно використовувати аптечку, вона може бути:

• індивідуальна — особиста для кожної окремої людини;
• групова — для надання допомоги групам осіб (удома, в офісі тощо). Відрізняється від індивідуальної тільки кількістю складових і може містити медичні прилади, які в індивідуальній аптечці зберігати не завжди доречно.

Маючи домашню аптечку, ви:

• в разі травм або екстрених ситуацій можете самостійно та негайно надавати першу допомогу до прибуття медиків;
• не витрачаєте час на відвідування аптеки в невідкладних ситуаціях;
• можете самостійно вирішувати деякі медичні питання;
• почуватиметеся більш захищеними у власній домівці.

Для того, щоб ефективно та швидко надавати першу допомогу собі або близьким і правильно використовувати складові вашої аптечки, обов’язково відвідайте курси надання першої допомоги.

Зберігайте аптечку в доступному місці або поруч із собою (в сумці або рюкзаку, в машині тощо), уникайте застосування ліків не за призначенням і регулярно перевіряйте терміни їх придатності.

Станом на сьогодні не існує нормативно-правових актів, що регламентують склад домашніх аптечок (групових або індивідуальних). Але зважаючи на обставини, що склалися в країні, ми рекомендуємо, щоби вміст домашньої аптечки був максимально наближений до вмісту військової, а саме:

1. Ліки.
2. Засоби для зупинки кровотеч і перев’язувальні засоби.
3. Медичні предмети та інструменти.
4. Засоби гігієни.
5. Медичні прилади.

Розглянемо детальніше, що повинно бути в домашній аптечці.

1. Ліки

Зберігайте в аптечці тільки ті ліки, що були призначені вашим сімейним (особистим) лікарем. Якщо лікар прописав вам препарати, необхідні при загостренні вашого захворювання або для попередження розвитку невідкладного стану у зв’язку з вашою хворобою, (наприклад, протиалергічні препарати, нітрогліцерин, інсулін, протиастматичні засоби тощо), ви можете зберігати їх у вашій аптечці.

Там же обов’язково зберігайте опис, в яких випадках та з яким дозуванням ви маєте прийняти (ввести) ці препарати. Такий опис знадобиться у випадку, коли ви з якихось причин не зможете скористатися ліками самостійно. Обов’язково слідкуйте за терміном придатності препаратів, вчасно замінюйте їх в аптечці.

2. Засоби для зупинки кровотеч і перев’язувальні засоби

Що потрібно мати в домашній аптечці для зупинки кровотечі:

• турнікет;
• пакет перев’язувальний індивідуальний або «ізраїльський бандаж»;
• бинт марлевий стерильний;
• бинт для тампонади з кровоспинною речовиною;
• оклюзійну торакальну пов’язку на гелевій основі з клапаном / без клапана;
• лейкопластир на нетканій основі.

Турнікет є одним з основних елементів будь-якої аптечки першої допомоги, що використовується для зупинки загрозливих кровотеч, і справді може врятувати пораненого.

Комплектуйте домашні аптечки якісними турнікетами, наприклад, SICH-tourniquet, що виготовлені за патентованою технологією надміцного зліплення стрічки.

3. Медичні предмети та інструменти

Покладіть у домашню аптечку:

• рукавички медичні оглядові нітрилові нестерильні (декілька пар);
• маску захисну;
• термоковдру на поліетиленовій основі;
• маркер водостійкий темного кольору, для нанесення інформації;
• атравматичні ножиці для розрізання одягу, взуття.

Якщо аптечка індивідуальна, в ній має бути аркуш паперу, на якому зазначені прізвище та ім’я її власника, його домашня адреса, номер телефону та контактні дані близьких. Знадобиться й ручка для запису виду ушкоджень, стану постраждалого та наданої допомоги — ці дані згодом передаються медикам.

4. Засоби гігієни

Склад домашньої медичної аптечки повинні доповнювати засоби гігієни, що потрібні для обробки та знезараження шкірних покривів і слизових оболонок:

• антисептики (типу хлоргексидину або інших, які не викликають алергічної реакції у власника аптечки);
• вологі антибактеріальні серветки;
• засоби особистої гігієни для жінок (за необхідності).

5. Медичні прилади

У складі домашньої аптечки можуть бути медичні прилади, якщо вони рекомендовані вашим лікарем та ви вмієте ними користуватися. До таких приладів належать:

• інгалятори;
• глюкометри;
• пульсоксиметри;
• термометри;
• тонометри тощо.

Чим загрожує неправильна комплектація аптечки

Неправильна комплектація аптечки може бути загрозливою для життя. Наприклад, наявність протермінованих препаратів або відсутність необхідних може спричинити погіршення стану постраждалого, розвиток ускладнень. Відсутність перев’язувальних засобів або наявність неякісних турнікетів і бандажів може стати головною причиною, через яку не вдасться зупинити кровотечу чи захистити рану від інфекцій.

Читайте також: Склад військової аптечки, що рятує життя

Часті питання: відповідає SICH

Де зберігати домашню аптечку?

Індивідуальну аптечку потрібно носити зі собою. Домашню аптечку потрібно зберігати вдома в легкодоступному місці.

Як часто потрібно переглядати вміст домашньої аптечки?

Рекомендуємо переглядати вміст домашньої аптечки кожні 3 місяці.

Чому не можна користуватися протермінованими ліками з домашньої аптечки?

Користування протермінованими ліками небезпечне для здоров’я людини.

Джерело зображень: Shutterstock