Джгут Есмарха відомий як один з найпоширеніших пристроїв для контролю кровотеч у медичній практиці. Свого часу цей простий, але ефективний інструмент став революційним відкриттям, і накладання джгута Есмарха широко застосовувалося військовими медиками під час збройних конфліктів.Історичне значення джгута Есмарха полягає в тому, що він започаткував розвиток сучасних методів контролю кровотеч і рятування життів як на полі бою, так і в екстрених медичних ситуаціях. Його використання надихнуло фахівців на подальші інновації та удосконалення технік накладання турнікетів, які сьогодні використовуються по всьому світу для забезпечення швидкої та ефективної першої допомоги при серйозних пораненнях.

Що таке джгут Есмарха

Джгут Есмарха — це спеціальний гумовий джгут, призначений для швидкої зупинки кровотечі на кінцівках шляхом перетискання магістральних артерій. Гумовий джгут Есмарха накладають на кінцівку вище місця поранення, що дозволяє контролювати кровотечу до надання кваліфікованої медичної допомоги.

Гумовий кровоспинний джгут для кінцівок запропонував у 1873 році німецький хірург Йоганн Фрідріх Август фон Есмарх. Його ідея полягала у створенні простого у використанні, але ефективного пристрою для тимчасового припинення артеріальної кровотечі під час хірургічних операцій і на полі бою.

Джгут Есмарха традиційно виготовлявся з гуми, яка є достатньо еластичною та міцною для створення необхідного тиску. Сучасні версії джгута можуть використовувати синтетичні матеріали, які забезпечують більшу зносостійкість і довговічність.

Джгут має вигляд довгої смуги з гуми, на одному кінці якої розташована пряжка або засувка для регулювання та фіксації тиску. Часто на джгуті є мірні маркування, що допомагають правильно накласти його на потрібну ділянку.

Використання джгута Есмарха має свої протипоказання та вимагає певних навичок, тому навчання правильному застосуванню цього пристрою є критично важливим для уникнення можливих ускладнень, таких як некроз тканин або пошкодження нервів.

Читайте також: Тривожна валіза: список речей, які необхідно мати з собою

Правила накладання джгута Есмарха

На сьогодні джгут Есмарха майже не застосовується для самодопомоги з-за складності його накладання однією рукою, частих подальших ускладнень, а також високих вимог щодо його зберігання: гумові джгути втрачають свої властивості при високих і низьких температурах. Для цього найчастіше використовують турнікети з закруткою ― наприклад, SICH-tourniquet, які показали значно вищу ефективність, прості у використанні, менш вимогливі до умов зберігання.

Але в хірургії, в умовах стаціонару використання джгута Есмарха не втратило свого первинного значення ― тимчасового знекровлення частини кінцівки під час операцій. Також, його подекуди використовують для взаємодопомоги. Навички з накладання джгута можуть врятувати життя при серйозних кровотечах. Загальні правила накладання гумового джгута Есмарха такі:

• Накладаємо на 5-8 см вище рани; якщо місце рани визначити важко ― накладаємо максимально високо, але не на суглоб.
• Шкіра під джгутом має бути захищена одягом, тканиною.
• Розтягніть джгут з краю.
• Для першого витка розтягніть гуму якомога сильніше, до побіління та накладіть зсередини назовні.
• Наступні витки накладайте «черепицею», тобто обвивайте кінцівку таким чином, щоб наступний шар перекривав попередній на 2/3 – 3/4.
• Зафіксуйте джгут простим вузлом; можлива фіксація на застібку або пряжку (в залежності від виробника джгута).
• Перевірте наявність дистального пульсу: якщо він є, за можливості накладіть ще один джгут поряд з першим ― ефективність накладання вимірюється припиненням кровотечі та відсутністю дистального пульсу на постраждалій кінцівці.
• Обов’язково зафіксуйте час накладання!

Читайте також: Перша допомога при кровотечах: види кровотечі, алгоритм дій

Накладання джгута Есмарха вимагає певних навичок та обережності, оскільки неправильне його використання може спричинити додаткові ускладнення. Рекомендується пройти спеціалізований тренінг з першої допомоги.

Сам процес накладання джгута займає від декількох секунд до декількох хвилин, залежно від ситуації та досвіду особи, що накладає джгут. Важливо діяти швидко, але виважено, щоб максимально зменшити ризик для постраждалого.

Коли не можна накладати джгут Есмарха

Накладання джгута Есмарха має свої чіткі показання та протипоказання, і важливо знати про ситуації, коли його використання не тільки неефективне, а й небезпечне. Ось детальний опис випадків, коли накладання джгута Есмарха не рекомендується:

• На шиї та голові: ніколи не накладайте джгут на шию або голову, бо це може призвести до смерті через порушення кровопостачання важливих органів, зокрема мозку.
• На тулубі: накладання джгута Есмарха на тулуб (груди, живіт) є небезпечним, бо так і не вийде ефективно перекрити кровотік, і можна додатково ушкодити внутрішні органи.
• На суглоби: не рекомендується накладання джгута безпосередньо на суглоби (коліно, лікоть), бо так не буде достатнього тиску для зупинки кровотечі.
• Поряд з іншими медичними пристроями: не накладайте джгут на частину тіла, де вже є медичні пристрої (наприклад, катетери), бо це може спричинити їхнє пошкодження або дисфункцію.
• За наявності інших легкодоступних пристроїв контролю кровотечі: джгут Есмарха застосовують лише як крайній засіб, коли інші (наприклад, турнікет із закруткою) є недоступними.

Джгут Есмарха чи турнікет: що обрати

Джгут і турнікет — це в принципі тотожні поняття, адже в перекладі з англійської «турнікет» (tourniquet) означає «джгут». Ці вироби також називають «кровоспинними» («кровоспинні джгути», «кровоспинні турнікети»). Вони розробляються й використовуються насамперед для зупинки загрозливих кровотеч з кінцівок. Серед медиків, особливо військових і служби екстреної медичної допомоги, під джгутом частіше мають на увазі саме джгут Есмарха. Турнікет — це ручний пристрій для зупинки кровотеч із механізмом контролю тиску, яким найчастіше є закрутка. До відомих брендів-виробників турнікетів належать САТ, SICH, SOFТ-T, ТМТ, SAM XT.

Основна перевага турнікета — простота використання, адже навіть якщо в постраждалого одна рука поранена, він легко та швидко може самостійно накласти його собі другою рукою.

Основні переваги турнікетів:

• Точність регулювання тиску, переміщення, заміни: турнікет з закруткою дозволяє краще регулювати натяг, що знижує ризик недостатнього або надмірного тиску на тканини, і користувач може легко скоригувати цей тиск при застосуванні турнікету, що не завжди можливо при накладанні джгута Есмарха без ризику зсуву або послаблення джгута.
• Швидкість процедури: турнікети з закруткою можна накладати однією рукою точно та без зволікань, що є величезною перевагою в екстрених ситуаціях, коли кожна секунда на рахунку. Це особливо важливо для самодопомоги.
• Безпека для тканин: сучасні турнікети з закруткою розроблені таким чином, що мінімізують ризик подальшого пошкодження тканин під час застосування.
• Зручність моніторингу: Визначення часу накладання турнікета є критично важливим, і багато моделей турнікетів з закруткою мають спеціальні місця для маркування часу накладання, що допомагає визначити безпечний і контрольований термін використання.

Ці особливості роблять турнікет з закруткою більш практичним і надійним вибором у порівнянні з джгутом Есмарха, особливо при наданні домедичної та екстреної медичної допомоги.

Читайте також: Як накладати турнікет

При виборі турнікетів надзвичайно важливо віддавати перевагу високоякісним виробам, таким як SICH-Tourniquet, які виготовлені за дотриманням строгих стандартів безпеки та ефективності. Якісний турнікет, забезпечує надійність у критичних ситуаціях, мінімізуючи ризики для здоров’я та збільшуючи шанси на успішне виживання постраждалих. Використання перевірених і сертифікованих турнікетів є ключем до ефективної першої допомоги.

Часті питання: відповідає SICH

Як правильно підготувати джгут Есмарха перед накладанням?

Перед накладанням джгута потрібно розгорнути його та переконатися, що він чистий і без пошкоджень. Також важливо перевірити, щоб застібкаабо пряжка була справною.

Що робити, якщо після накладання джгута Есмарха поранений відчуває дискомфорт?

Не можна знімати або послабляти джгут до прибуття медичної допомоги, бо може відновитися кровотеча. Це мають право робити або працівник бригади екстреної медичної допомоги, яка приїхала на виклик, або лікар приймального відділення, куди привезли пораненого. В бойових умовах це може робити бойовий медик.

Чому важливо маркувати час накладання джгута Есмарха?

Маркування часу дозволяє контролювати термін, протягом якого джгут перебуває на кінцівці, з метою запобігання пошкодженню тканин. Вважається, що безпечний час перебування джгута на кінцівці складає 2 години.

Що робити, якщо потрібно транспортувати пораненого з накладеним джгутом Есмарха?

Переконайтеся, що джгут надійно зафіксований і не зміститься під час транспортування. Запишіть час накладання джгута і повідомте його рятувальникам або медикам при передачі пораненого. Під час транспортування постійно переоцінюйте стан рани і постраждалого.

Концепція TCCC (Tactical Combat Casualty Care) — це підхід до надання медичної допомоги, який був спеціально розроблений для військовослужбовців, які діють в умовах бою. Цей метод зосереджений на зниженні смертності серед поранених солдатів, оптимізації лікування та адаптації медичних процедур до умов бойових дій.У статті розбираємося, яка мета концепції TCCC та які є алгоритми допомоги згідно з нею.

Що таке концепція TCCC

Концепція TCCC (Tactical Combat Casualty Care) — це серія клінічних рекомендацій, призначених для надання медичної допомоги в умовах бойових дій на догоспітальному етапі. Ця концепція розроблена насамперед для військових медиків і військовослужбовців, а також для осіб, які надають допомогу на догоспітальному етапі під час збройних конфліктів.

TCCC був розроблений у 1990-х роках для медичної спільноти Командування Сил спеціальних операцій США. Спільна ініціатива Військово-морського командування спеціальних операцій і Командування спеціальних операцій з медичних досліджень і розробок, яку з 2002 року було зорганізовано у Комітет з ТССС (CoTCCC) розробила відповідну до бойових умов і науково обґрунтовану концепцію допомоги при травмах на основі статистики, отриманої під час попередніх конфліктів.

Концепція TCCC охоплює настанови щодо зупинки кровотеч, керування дихальними шляхами, протишокові заходи, рекомендації щодо обробки ран та інші важливі аспекти надання допомоги на полі бою, залежно від навченості рятівника та наявних ресурсів.

Основна мета концепції TCCC — навчити військовиків ефективно надавати медичну допомогу пораненим на полі бою, мінімізуючи при цьому ризик подальших втрат і забезпечуючи успішне виконання бойових завдань. TCCC передбачає: надання допомоги в умовах бойових дій, тактичної допомоги на місці та допомогу під час тактичної евакуації.

Надання допомоги, за концепцією TCCC, поділяється на три етапи, кожен з яких відповідає певній стадії бойового зіткнення:

1. Допомога під вогнем (Care Under Fire): надання допомоги під ворожим обстрілом, коли основний пріоритет — безпека пораненого та рятівника, а також використання вогню у відповідь для придушення ворога.
2. Тактична польова допомога (Tactical Field Care): надання допомоги в укритті, коли загроза прямого вогню мінімізована, але ще є ризик зустрічі з противником. На цьому етапі можливе застосування більш складних медичних процедур.
3. Тактична евакуація (TACEVAC or Tactical Evacuation Care): допомога під час евакуації поранених з місця бою до медичного закладу, де можливе надання повноцінної медичної допомоги.

Концепція TCCC постійно оновлюється на основі досвіду, отриманого під час збройних конфліктів, а також наукових досліджень у галузі бойової медицини, щоб забезпечити ефективне та своєчасне лікування поранених на полі бою.

Алгоритми надання допомоги

Концепція ТССС використовує ряд медичних і тактичних алгоритмів (протоколів), деякі з яких були розроблені спеціально. Найбільш відомі з них: MARCH (алгоритм огляду та надання допомоги), AVPU (шкала визначення стану свідомості), ICOVER (спеціальний протокол TCCC для боротьби з бойовим стресом), 9-LINE (запит на евакуацію) тощо. Багато з цих алгоритмів було запозичено до екстреної медицини, і наразі успішно там використовуються.

Алгоритм MARCH

Алгоритм MARCH — це скорочення для послідовності дій при наданні домедичної та медичної допомоги на догоспітальному етапі, який використовується в рамках концепції ТССС. Спочатку при наданні допомоги військовики використовували цивільний алгоритм надання допомоги при травмі — ABCDЕ (про який поговоримо далі), але пізніше на його основі було розроблено більш універсальний алгоритм MARCH (на сьогодні — MARCH PAWS). Сутність усіх цих алгоритмів полягає в тому, що послідовність допомоги має запобігати смертям, — неминучим, якщо відповідна допомога не буде вчасно надана. Кожна літера та її місце в скороченні позначає вид травми або стану, наявність якого треба перевірити та негайно надати допомогу, аби запобігти смерті постраждалого. Так, наприклад, першочергове завдання при наданні допомоги за алгоритмом MARCH — це допомога при масивній кровотечі, яка спричиняє більшість смертей на полі бою та може вбити постраждалого за лічені хвилини. Ця проблема позначається першою літерою «М» — Massive Hemorrhage (масивна кровотеча). Інші літери відображають патологічні стани відповідно до часу настання смерті за відсутності допомоги, тобто:

М — Massive Hemorrhage (масивна кровотеча) — постраждалий може померти за 0,5-5 хв.;

А — Airway (дихальні шляхи) — непрохідність дихальних шляхів може вбити за 4-6 хв.;

R — Respiration (дихання) — від ускладнення поранень грудної клітки смерть може настати через 10-15 хв;

C — Circulation (кровообіг) — від порушення кровообігу та розвитку шоку постраждалий може загинути через декілька годин (а може й діб) після поранення, навіть якщо він буде в госпіталі;

H — Hypothermia/Head Injury (переохолодження/травма голови) — переохолодження ускладнює всі стани, пов’язані із крововтратою (М та С), що може прискорити настання смерті; травми голови (якщо вчасно не надати допомогу) також можуть стати причиною смерті через декілька діб і навіть тижнів після поранення, або матимуть довготривалі наслідки для здоров’я пораненого.

Читайте також: Алгоритм MARCH: все, що треба знати

Алгоритм ABCDE

При підтримці Комітету з травми Американського коледжу хірургів в кінці 1970-х – на початку 1980-х років була розроблена спеціалізована навчальна програма для медичних працівників з надання допомоги при гострих травмах — Advanced trauma life support (ATLS).

Спочатку розроблена для невідкладних ситуацій, де присутні лише один лікар і одна медсестра, програма ATLS наразі широко визнана як стандарт з надання допомоги для оцінки стану постраждалого та лікування в травматологічних центрах. Передумовою програми ATLS є першочергове лікування найбільшої загрози життю. Вона також передбачає, що відсутність точного діагнозу та детального анамнезу не повинна сповільнювати визначене лікування травми з найбільш критичними за часом втручаннями, що виконуються на ранніх стадіях.

Основним алгоритмом, започаткованим програмою, був алгоритм ABCDЕ (який ліг в основу алгоритму MARCH). Він став фундаментальним підходом в екстреній медицині щодо вибору пріоритетів в оцінці та лікуванні пацієнтів у багатьох невідкладних ситуаціях, від надання першої допомоги до стаціонарного медичного лікування, основою підготовки медиків за програмою ATLS. Програма постійно оновлюється. Останніми роками, зважаючи на розповсюдження тероризму та збройних конфліктів, все частіше застосовують варіант СABCDЕ.

Скорочення СABCDЕ представляє 6 основних компонентів: Critical bleeding (критичні кровотечі) Airway (дихальні шляхи), Breathing (дихання), Circulation (кровообіг), Disability (травми нервової системи), Exposure and environmental control (оцінка та контроль оточуючих умов). В різних варіаціях алгоритму відображені місцеві особливості (наприклад, в Англії деякі деталі відрізняються від австралійських) або професійна медична специфіка (кардіологія, травматологія тощо).

Але загалом цей варіант практично відтворює послідовність MARCH, має ті самі етапи.

Різниця між ТCCC і ТЕСС

TCCC (Tactical Combat Casualty Care) та TECC (Tactical Emergency Casualty Care) — це дві дуже схожі концепції, призначені для надання допомоги пораненим особам у різних умовах. Хоча обидві системи мають схожу структуру та підходи, вони адаптовані до різних сценаріїв застосування.

TCCC зосереджений на наданні допомоги в умовах бойових дій. Ключова особливість TCCC — це адаптація медичних процедур з урахуванням військово-тактичної обстановки. Протокол охоплює три основні етапи: допомогу під вогнем, допомогу на полі бою та тактичну евакуацію. Мета TCCC — мінімізувати смертність на полі бою, забезпечуючи пораненим належне лікування у критичні моменти.

TECC, з іншого боку, адаптує підходи TCCC до цивільних сценаріїв, таких як відповіді на терористичні атаки, стрілянина в громадських місцях, масові ДТП, природні катаклізми, інші надзвичайні ситуації.. TECC зосереджений на використанні тактичної медицини спеціалізованими цивільними бригадами екстреної допомоги, та рятувальниками-немедиками: поліцейськими, пожежниками тощо. Концепція включає гарантування безпеки на місці події, оцінку загроз, сортування, надання домедичної та екстреної медичної допомоги під час критичних ситуацій та евакуацію поранених.

Основна відмінність між TCCC і TECC полягає в їх зосередженні на відповідному оточенні (військовому або цивільному) та специфіці реагування на надзвичайні ситуації, і серед іншого — на правових дозволах та обмеженнях. Обидві системи підкреслюють важливість швидкого реагування, пріоритетності дій і гарантування безпеки, як рятувальників, так і постраждалих.

Використання турнікета SICH-Tourniquet відповідно до концепцій TCCC (Tactical Combat Casualty Care) та ТЕСС (Tactical Emergency Casualty Care) є критично важливим для ефективної зупинки та контролю масивних кровотеч з кінцівок у бойових умовах і надзвичайних ситуаціях. Турнікети SICH-Tourniquet спеціально розроблені для швидкого та надійного перекриття кровотоку при серйозних кровотечах, які є однією з основних причин смертності на полі бою (на місці події) на догоспітальному етапі.

Концепція TCCC в Україні

Протокол надання домедичної допомоги в бойових умовах в Україні регламентується наказом МОЗ від 09.03.2022 року №441, клінічними настановами Міністерства охорони здоров’я, наказами й настановами Міністерства оборони України, Головнокомандувача ЗСУ, Командування медичних сил, іншим нормативними актами, розробленими відповідно до концепції ТССС і стандартів НАТО, що стосуються надання допомоги пораненим на догоспітальному етапі, основою яких також є концепція ТССС.

Зважаючи на унікальний досвід, які отримали медичні служби сил оборони та безпеки України під час російсько-української війни, особливо під час повномасштабного вторгнення, українські фахівці постійно консультуються з представниками Комітету ТССС для внесення відповідних змін до чинних алгоритмів з метою найбільш ефективного надання допомоги пораненим на полі бою.

Наприклад, досвід використання турнікетів різних типів дозволив українським фахівцям пропонувати Комітету ТССС розглянути можливість офіційно рекомендувати турнікети SICH-Tourniquet для використання також у США та країнах НАТО, частина з яких уже давно його використовують.

Читайте також: Будова кровоспинного турнікета

Часті питання: відповідає SICH

Чому освіта та тренінг з TCCC важливі для медичних працівників?

Навчання та тренінг з TCCC важливі для всіх військовослужбовців, співробітників сил оборони та безпеки України, та для всіх медичних працівників — цивільних і військових, оскільки ці знання та навички допомагають збільшити шанси на виживання поранених в умовах бойових дій.

Що таке Care Under Fire?

Care Under Fire є першим етапом TCCC, зосередженим на наданні першої допомоги у безпосередній бойовій ситуації (під обстрілом). Основний акцент робиться на тактичній складовій (виконанні бойового завдання, вогневій відсічі ворогу, створені безпечної зони або відхід до укриття для надання допомоги) та, за можливості, контролю кровотеч.

Як управляти кровотечею в рамках TCCC?

Зупинка кровотечі (англ. — bleeding management або bleeding control, тобто управління або контроль кровотеч) в TCCC зазвичай включає використання турнікетів, наприклад, таких як Sich-Tourniquet, для швидкого припинення екстремальної втрати крові з кінцівок, а також тампонаду ран, накладання компресійних пов’язок тощо.

Які оновлення внесено до TCCC за останні роки?

Останніми роками TCCC включив до рекомендацій використання новітніх гемостатичних і фармакологічних засобів, проведення трансфузії цільної крові та її препаратів для запобігання шоку, використання портативних приладів УЗД для діагностики внутрішніх кровотеч, розвиток телемедицини для віддаленого консультування поранених, розробку більш ефективних методів евакуації та багато інших речей, які підвищують шанси пораненого на виживання.

Джерело зображень: Shutterstock

Мінно-вибухова травма — це серйозна небезпека у зонах конфліктів або на територіях, де тривають військові дії. Надання домедичної допомоги в таких випадках є критично важливим, адже від швидкості та адекватності реакції може залежати виживання постраждалих.У цій статті ми обговоримо основні принципи ефективної першої допомоги при мінно-вибухових травмах, зокрема методи зупинки кровотеч, захист від подальшої травматизації та підготовку до транспортування постраждалого. Важливо розуміти, які дії можуть врятувати життя та як уникнути поширених помилок при наданні допомоги.

Що таке мінно-вибухова травма

Мінно-вибухова травма (МВТ) — це вогнепальна поєднана травма (політравма), що виникає у постраждалого внаслідок вибуху мінних боєприпасів і характеризується впливом кількох ушкоджуючих факторів.

Читайте також: Рятування людей з-під завалів: допомога

Фактори ураження при мінно-вибуховій травмі

Ознаки мінно-вибухової травми залежно від виду фактора ураження:

1. Ураження ударною хвилею:

• акубаротравма, закрита черепно-мозкова травма;
• розриви внутрішніх органів (легені, печінка, селезінка тощо) з можливою внутрішньою кровотечею та розвитком шоку;
• переломи кісток, особливо довгих трубчастих кісток;
• травматичні ампутації кінцівок, частіше — нижніх.

2. Осколкові поранення:

• множинні рани різних ділянок тіла;
• мінно-вибухові поранення внутрішніх органів;

3. Масивна крововтрата — внутрішня та зовнішня (як наслідок ураження ударною хвилею та осколками).
4. Термічні ураження:

• опіки різного ступеня, особливо відкритих ділянок тіла та дихальних шляхів;
• обвуглення та карбонізація тканин.

5. Токсичні ураження, а саме інгаляційне отруєння:

• продуктами горіння;
• вибуховими речовинами;
• чадним газом.

6. Комбіновані ураження:

• поєднання різних видів травм (механічних, термічних, токсичних);
• синдром взаємного обтяження — коли кожне з ушкоджень погіршує загальний стан постраждалого і спільний їх перебіг протікає тяжче та з більшим ризиком ускладнень, ніж при ізольованій травмі.

7. Психологічні наслідки:

• гострі стресові розлади;
• посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Перша допомога при мінно-вибухових травмах

Перша допомога при мінно-вибухових травмах принципово не відрізняється від надання допомоги при інших пораненнях чи ушкодженнях. Вона проводиться за алгоритмом MARCH. Необхідно провести швидкий первинний і детальний вторинний огляди постраждалого, стабілізувати життєво важливі функції, зупинити кровотечі, іммобілізувати переломи та забезпечити швидку евакуацію до спеціалізованих медичних закладів. При наданні допомоги в зоні ураження важливо також пам’ятати про можливу наявність поблизу невибухнувших боєприпасів і дотримуватися заходів безпеки.

Окремо слід зупинитися на наданні допомоги при критичній кровотечі внаслідок мінно-вибухових поранень.

Читайте також: Перша допомога при кровотечах: види кровотечі, алгоритм дій

На місці інциденту ви нічого не вдієте зі внутрішньою кровотечею, але приблизно дві третини смертей, яким можна запобігти на полі бою — саме внаслідок масивної кровотечі з кінцівок. Досить часто це відбувається при мінно-вибухових травмах. Тож зупинка кровотечі з ран кінцівок є першочерговою при наданні першої допомоги постраждалим від МВТ.

Щоб зупинити масивну кровотечу та врятувати постраждалого, необхідно використовувати тільки оригінальні турнікети з доведеною ефективністю від надійних виробників — наприклад, SICH-tourniquet або рекомендовані Комітетом ТССС. Турнікети SICH виготовляються за запатентованою технологією, з надміцним зціпленням стрічки, яка гарантовано спрацьовує в критичних умовах використання.

Часті питання: відповідає SICH

Як правильно діяти, якщо вибух спричинив травмування декількох людей одночасно?

Спочатку треба впевнитися в особистій безпеці, потім провести первинне сортування постраждалих (див. нашу статтю на цю тему) для визначення послідовності з надання допомоги.

Чи відрізняється домедична допомога при мінно-вибухових травмах для дорослих і дітей?

Алгоритм надання домедичної допомоги при МВТ однаковий для усіх випадків. Певні особливості, обумовлені відмінностями між дітьми та дорослими, враховуються при лікуванні в медичних закладах, але для домедичної допомоги відмінності немає.

Як підготувати місце для безпечного та ефективного надання першої допомоги в зонах високого ризику подальших вибухів?

Перше, що необхідно пам’ятати та безумовно виконувати при наданні домедичної допомоги — це гарантувати особисту безпеку рятівника. Якщо наближення до постраждалого є небезпечним, і немає можливості самостійно допомогти на місці події або перемістити постраждалого в укриття чи інше безпечне місце, не слід наближатися, доки не прибули рятувальники ДСНС, поліцейські, сапери тощо. В такому випадку постраждалому знадобляться навички самодопомоги. Тому так важливо особисто пройти відповідні курси з надання домедичної допомоги та мінної безпеки.

Джерело зображень: Shutterstock

Гемостатик — це критично важливий інструмент в арсеналі медичних працівників, який використовується для зупинки кровотеч у різних клінічних ситуаціях. Різноманітність доступних на ринку гемостатиків дозволяє медикам вибирати найбільш відповідний варіант залежно від характеру та інтенсивності кровотечі, що підвищує шанси постраждалого на виживання та швидке одужання.У цій статті детально розглянемо що таке гемостатичні засоби, які вони бувають та в яких ситуаціях застосовувати гемостатики, а в яких кровоспинні турнікети.

Що таке гемостатики, або гемостатичні засоби

Гемостатичні засоби, або гемостатики («кровоспинні») — це спеціалізовані вироби та матеріали, які використовуються для зупинки та контролю кровотеч.

Механізм дії, що зупиняє кровотечу залежить від типу гемостатиків. Загалом, їх поділяють на механічні, хімічні, та комбіновані.

Механічні гемостатичні засоби – це такі як джгути (турнікети), що тиснуть на судини вище рани, чим фізично перешкоджають крововиливу, або такі як марля та інші перев’язувальні матеріали, що затримують кровотечу та створюють умови для формування тромбу, і таким чином запобігають подальшій кровотечі.

Хімічні засоби, наприклад, тромбін або фібрин, містять речовини, що сприяють фізіологічним процесам зсідання крові.

Засоби, Прикладом комбінованих засобів є марля, просочена хімічним гемостатиком, таким чином застосовується подвійний механізм зупинки кровотечі.

Зазвичай гемостатики використовуються в хірургії, стоматології, а також при наданні медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях (війна, ДТП тощо), коли швидка та ефективна зупинка кровотечі може врятувати життя.

Читайте також: Як стати бойовим медиком в Україні

Класифікація гемостатичних засобів

Вище ми описали основні типи гемостатиків за механізмом дії. Зупинимося на них детальніше.

Класифікація гемостатичних засобів охоплює широкий спектр виробів. Їх різноманітність дозволяє рятівникам і медикам вибирати найвідповідніше залежно від ситуації, враховуючи, як ці засоби взаємодіють з раною та кровотечею.

Отже, які ж бувають гемостатичні засоби, розкажемо далі.

Фізичні гемостатичні засоби — це засоби, які створюють механічний бар’єр або тиск: турнікети, марля та бинти, затискачі тощо. Їх застосовують вище рани або безпосередньо на неї, уникаючи тиску на саму рану, для затискання пошкоджених судин, зупинки витікання крові та подальшого формування тромбу.

Саме тому важливість вибору якісного джгута або турнікета є незаперечною. Відмова від використання неякісних виробів допоможе врятувати життя та уникнути важких ускладнень. Одним із прикладів якісних турнікетів є продукція SICH-Tourniquet, вироблена за запатентованою технологією. Ця технологія гарантує міцність стрічки та її ефективність у мокрому, засніженому, брудному стані, а також при використанні за критичних температур.

Біологічні гемостатики — це хімічні речовини природного походження, такі як колаген, фібрин, тромбін та інші біологічні матеріали, які активують чи прискорюють процеси формування кров’яного згустку в місці травмування судини та витікання крові.

Хімічні гемостатики — це хімічні речовини (природні або синтетичні полімери), які сприяють зсіданню крові. Наприклад, препарати кальцію активують зсідання на молекулярному рівні.

У військовій справі найчастіше використовують контактні хімічні речовини — вони згущують кров безпосередньо у рані. Це найчастіше хітозан і коалін.

Хітозан — природний полісахарид, який видобувається з багаторазово очищених панцирів креветок, яких виловлюють у водах Північного Льодовитого океану. Механізм дії обумовлений тим, що хітозан за електричним зарядом позитивний і притягує негативно заряджені еритроцити та тромбоцити, в результаті чого утворюється згусток-тромб.

Переваги хітозану:

• його ефективність не знижується при низькій температурі;
• він діє навіть за наявності порушень зсідання крові (гемофілія, коагулопатії);
• хітозан, нанесений на рану, забезпечує склеювання пошкоджених м’яких тканин і запобігає відновленню кровотечі при транспортуванні.

Каолін, або ж «біла глина» — це тонкий порошок з мінералу каолініту. Утворюється при вивітрюванні гранітів, гнейсів та інших гірських порід, що містять польові шпати. Каолін дуже пористий, тому при контакті з кров’ю миттєво абсорбує молекули води в зоні кровотечі. Це так звана гемоконцентрація, яка призводить до швидкого утворення тромбу шляхом місцевого накопичення в рані факторів зсідання крові.

Контактні гемостатики третього покоління на основі каоліну не викликають підвищення температури в місці застосування. До переваг каоліну також належить гіпоалергенність, обумовлена тим, що в зоні контакту відбувається фізична реакція — абсорбція.

Гемостатики чи турнікети: особливості використання

Гемостатичні засоби та кровоспинні турнікети використовують для зупинки кровотеч, але вони діють різним чином, доповнюючи один одного у відповідних обставинах. Вони є рівно важливими в надзвичайних ситуаціях, коли зупинка сильної кровотечі є визначальним фактором для виживання постраждалого.

Кровоспинний турнікет використовується для тимчасового, але дуже ефективного припинення критичної (масивної) кровотечі з магістральних судин кінцівок. Турнікет накладається на кінцівку вище місця поранення та затягується, поки кровотеча не припиниться. Це засіб першої допомоги при тяжких травмах, коли інші методи контролю кровотечі неможливі, неефективні або занадто повільно діють.

Читайте також: Як накладати турнікет

Контактні гемостатики наносяться безпосередньо на рану для стимуляції природного механізму зсідання крові та механічного блокування кровотоку. Вони особливо ефективні для контролю кровотеч у тих ділянках тіла, де неможливо ефективно використовувати турнікет, наприклад, на шиї, під пахвами, на сідницях або в області паху.

Комбіноване використання турнікетів і гемостатиків може значно підвищити шанси на успішне припинення кровотечі та виживання потерпілого в екстремальних умовах. Наприклад, турнікет накладається для негайної зупинки масивної кровотечі на кінцівці, а гемостатичні засоби наносяться для стабілізації стану до прибуття в лікарню або до проведення подальших хірургічних втручань.

Такий комплексний підхід дозволяє ефективно реагувати на різні типи травм і максимально зберегти життя та здоров’я постраждалих.

Слід ретельно вибирати засоби для зупинки крові та віддавати перевагу продукції відомих брендів, як от SICH. Наші турнікети виробляються за унікальною технологією, оснащені м’яким покриттям і надійними фіксаторами.

Часті питання: відповідає SICH

Переважно в якій формі мають бути гемостатичні засоби в аптечці військового?

Контактні гемостатики виробляються в трьох різних формах — гранули, аплікатори / ін’єкційні засоби та бинти. Порошок або гранули засипаються прямо до рани. Аплікатори з гемостопами дозволяють вводити діючу речовину до вузьких глибоких ран. Бинти, просочені хітозаном або каоліном, зручні при тампонуванні рани та в подальшому легко видаляються.

На сьогодні замість звичайних рулонних бинтів з гемостопами випускають Z-fold (зет-фолд) бинт, тобто складений гармошкою, упаковка якого має пласку форму, більш зручну для зберігання та накладання на рану.

Гемостатичні засоби у формі порошків практично не використовуються в польових умовах.

Які гемостатики більш ефективні для зупинки кровотеч?

І коалінові, і хітозанові гемостатичні засоби достатньо ефективні та активно використовуються.

Гемостатичні засоби продаються без рецепта чи з рецептом?

Ті, що використовують у військових індивідуальних аптечках — продаються без рецепта.

Джерело зображень: Shutterstock

У нашому непередбачуваному світі вміст тривожної валізи дійсно може врятувати. У цій статті розглянемо, які предмети обов’язково мають бути в тривожній валізі, аби ви могли швидко відреагувати на будь-яку непередбачену ситуацію.

Що таке тривожна валіза

«Тривожна валіза» — це комплект речей першої необхідності для виживання у надзвичайній ситуації. Вміст валізи залежить від цілей і умов її використання. Звісно, що тривожна валіза для недовгого перебування в бомбосховищі під час повітряного нальоту відрізняється від призначеної для пішого виходу із зони ведення бойових дій, який може тривати декілька днів. І, певна річ, для обох випадків є спільні складові.

На цьому принципі базуються рекомендації щодо збору тривожних валіз у багатьох країнах. Наприклад, у США та Канаді радять мати 3 різні валізи: вдома, в автомобілі та на роботі. Речі поділяють на обов’язкові (їх треба мати в будь-якій валізі) та додаткові (залежно від цілей та умов використання). Загалом, до складу всіх тривожних валізок входять стандартні блоки, відрізняється лише їхній обсяг.

Читайте також: Правила поведінки під час повітряної тривоги: алгоритм дій

Що має бути в тривожній валізі

Під час війни ніхто не застрахований від влучання ракети в його оселю, а в мирний час — від нападу терористів. Світ постійно потерпає від повеней, пожеж та інших напастей. Постійна готовність до будь-чого, мабуть, це найхарактерніша риса нашої епохи. Тому дуже актуальним є питання, що таке тривожна валіза і що в ній має бути.

У цій статті ми розглянемо 2 основні варіанти: для бомбосховища (мала валіза — на декілька годин), і для виживання в природних умовах (велика — мандрівнича).

Спільні предмети для обох валіз — це:

• документи;
• гроші;
• продукти та вода;
• аптечка;
• засоби зв’язку;
• одяг тощо.

В ідеалі, мала валіза має бути складовою частиною великої. В прямому сенсі: взяв маленьку валізку, поклав до великої й пішов. Для маленької валізи підійде невеликий міський рюкзак або сумка. Для великої треба мати туристичний або тактичний рюкзак. Вважається, що велика валіза — це приблизно 50 кг, але краще менше. З власного досвіду, залежно від того, що покласти в тривожну валізу, рекомендуємо придбати рюкзак об’ємом 35-40 л.

Далі ретельно розберемося зі списком речей, що мають бути у тривожній валізі.

Документи та гроші

Документи — це те, що обов’язково треба покласти в тривожну валізу. Комплект оригіналів і паперових копій має містити: паспорти (внутрішні та закордонні), коди ДПІ, свідоцтва про народження дітей, документи про права власності на майно. Не забудьте про водійські посвідчення, техпаспорти на автівки та медичні картки. Додатково, слід зробити скан-копії всіх документів, завантажити їх до хмарного сервісу (наприклад, Гугл-фото) та зберегти на флешці, яку також покласти до валізки.

Покладіть готівку, краще невеликими купюрами, окремо гривні та валюту. Для малої валізи достатньо взяти гаманець, для великої — краще ховати гроші в декількох місцях.

Банківські картки — окрема тема. Зараз багато хто користується NFC на смартфоні. Але, за можливості, зробіть дублікати ваших карток і покладіть їх до валізи.

Запас їжі та води

Для малої валізи достатньо взяти воду (з розрахунку 1-2 л на людину) та легко засвоювану калорійну їжу — наприклад, фітнес- чи зернові батончики. Скоріш за все, у пункті незламності або бомбосховищі вода буде, але краще мати запас із собою.

Для великої валізи треба більше провіанту. Описуємо, що має бути в великому тривожному рюкзаку:

Вода — обов’язково покладіть питну воду з розрахунку 2 л на людину, а якщо ви триматимете валізу в машині — візьміть ще: без їжі можна протриматися тиждень і більше, без води — 2-3 дні, а при фізичних навантаженнях, у спеку, під дією стресу — навіть менше.

Їжа — окрім батончиків, закупіть продукти з довгим терміном придатності (консерви м’ясні, рибні, овочеві), сублімовані продукти (каші, супи), які для приготування достатньо залити окропом. Також можна взяти шоколад, горіхи, мед, сухофрукти.

Їжі має вистачити одній дорослій людині на 3 доби. Якщо є маленькі діти — подбайте, щоб у рюкзаку було дитяче харчування на 3 доби для кожної дитини.

Також не забуваємо про посуд: необхідний мінімум — миска, ложка та кружка на людину, краще металеві. Казан для приготування їжі — можна взяти один на групу (сім’ю). Сюди ж додаємо сірники та запальнички, сухе паливо, рідкий розпалювач, портативну (туристичну) газову горілку або паяльну лампу та декілька запасних балонів із рідким газом для неї.

Засоби зв’язку, гаджети

Обов’язкова складова тривожної валізи, яку необхідно мати з собою — засоби зв’язку, гаджети:

• запасні смартфони із sim-картками (краще зробити дублікати ваших діючих сімок), не забувайте про зарядні пристрої до них;
• не завадять прості кнопочні телефони з потужними батареями та окремими сім-картами;
• а ще — блокнот із переліком найбільш важливих телефонних номерів (родичів, лікарів тощо) — про всяк випадок;
• павербанки — краще на 20000 мА або більше, і прослідкуйте, щоб вони були заряджені;
• також рекомендують брати радіоприймачі з можливістю прийому УКВ із комплектом запасних батарей.

Комплект одягу та взуття

Наступне, що треба покласти в тривожну валізу, це одяг та взуття.

Для малої валізи достатньо зручних капців і пледу, але можна взагалі цим не перейматися. Але якщо є діти — подбайте про змінний одяг, підгузки та білизну для них,.

Для великої валізи:

• спідня білизна — 2-3 комплекти;
• шкарпетки — 3-4 пари, обов’язково одні теплі (краще з бавовни);
• залежно від пори року — кофта, штани, запасне взуття, шапка, рукавички, дощовик.

Аптечка та засоби гігієни

У статтях про вміст аптечок ми вже розказували про склад військової аптечки, а також про те, що має бути в домашній. До тривожної валізи ми кладемо таку саме аптечку, можливо з незначними додатками. Загальний вміст аптечки для тривожної валізи наступний:

• Ліки — насамперед призначені вашим сімейним (особистим) лікарем для постійного прийому, а також від найбільш розповсюджених недуг, які відпускаються без рецепта: протизапальні, знеболюючі, протидіарейні, протиалергічні, сорбенти та детоксиканти. Обов’язково перевіряйте термін придатності.
• Засоби для зупинки кровотечі та обробки ран, тобто: турнікет, пакет перев’язувальний індивідуальний або «ізраїльський бандаж», бинт марлевий стерильний, бинт для тампонади з кровоспинною речовиною, оклюзійна торакальна пов’язка на гелевій основі, лейкопластир на нетканій основі.

Турнікет є одним з основних пристроїв для зупинки загрозливих кровотеч, і він справді може врятувати пораненого. Комплектуйте аптечки якісними турнікетами, наприклад, SICH-tourniquet — це запорука вашого виживання!

• Медичні предмети та інструменти: рукавички медичні, захисні маски, термоковдра, атравматичні ножиці.
• Засоби гігієни: обов’язково мають бути зубна щітка та паста, вологі антибактеріальні серветки, антисептичні розчини (краще хлоргексидин, але згодиться й горілка), для жінок — засоби інтимної гігієни. Якщо з вами діти — подбайте, за необхідності, про підгузки та дитячі серветки. Кількість залежить від розміру валізки: для великої — це особливо стосується засобів інтимної гігієни та дитячих підгузків — розраховуйте щонайменше на 3 доби.
• Медичні прилади — якщо вони рекомендовані вашим лікарем і ви вмієте ними користуватися (наприклад, глюкометр, тонометр).

Які корисні дрібниці покласти у тривожну валізу

Також до великої валізи можна додати:

• спальний мішок;
• палатку;
• каремат;
• будівельний армований скотч (класна річ, візьміть декілька рулонів, він дуже стане в нагоді);
• ліхтарики механічні чи сонячні, або з живленням від батарейок (не забудьте батарейки до них);
• мультитул або звичайний складаний ніж;
• малу саперну лопатку, пилку, топірець (є відповідні туристичні та тактичні набори);
• компас, паперову карту місцевості;
• блокнот і олівець тощо.

Брати чи не брати — залежить від місткості вашої валізи (рюкзака), ваших фізичних можливостей, від того, чи ви йтимете пішки, чи їхатимете машиною, від кількості людей в групі тощо.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Часті питання: відповідає SICH

Які речі будуть зайвими в тривожній валізі?

Для перевірки функціональності вашої валізки пропонуємо спробувати піти у похід на 1 добу з ночівлею: там ви зрозумієте, що реально потрібно, що зайве, чого не вистачає — бо ці речі дуже індивідуальні.

Що краще використовувати як тривожну валізу — сумку чи рюкзак?

На ваш розсуд. Але ми рекомендуємо рюкзаки, бо вони більш зручні та функціональні.

Що потрібно покласти у тривожну валізу, якщо у вас є діти?

Залежить від їх віку. Окрім предметів гігієни та їжі для найменшеньких, обов’язково візьміть якусь невеличку улюблену іграшку. Для дитини така подорож — великий стрес, а знайома та улюблена річ її заспокоюватиме. Якщо ваші діти використовують пустушку — не забудьте покласти до валізи пару запасних.

Джерело зображень: Shutterstock

За статистикою, приблизно дві третини смертей, яким можна було запобігти, спричинені саме критичними зовнішніми кровотечами. Джгут, або турнікет допомагає врятувати поранених на полі бою чи травмованих під час обстрілу, аварій на виробництві, нещасних випадків, ДТП тощо. У статті ми розглянемо ключові характеристики будови турнікета та принципи використання при наданні домедичної допомоги.

Будова турнікета на прикладі SICH

Будова турнікета нескладна: це міцна стрічка з регулятором тиску та надійним фіксатором, який забезпечує необхідне прилягання до кінцівки пацієнта під час транспортування або руху. Механічні джгути-турнікети нового покоління (SICH, RMT-T, SAM-XT, CAT, SOF-T та деякі інші) можна накладати самостійно, однією рукою, протягом 10-30 секунд.

SICH-Tourniquet (Strengthened Individual Combat Hybrid Tourniquet) ― найсучасніший гібридний джгут-турнікет українського виробництва, посилений металом, розроблений відповідно до стандартів НАТО та рекомендацій світової експертної спільноти. Конструктивно, він є чимось середнім між турнікетами CAT і SOFT-T.

У 2015 році незалежними експертами були проведені розширені тести джгутів усіх наявних на той момент українських виробників і копій джгутів CAT китайського виробництва. SICH-Tourniquet отримав найкращі результати тестів серед усіх учасників.

У 2018 році на базі міжнародного органу з оцінки відповідності та сертифікації ДП «Укрметртестстандарт» було проведено ґрунтовне дослідження функціональності, міцності та надійності сучасних зразків кровоспинних турнікетів українського й американського виробництва. За результатами тестувань, кращі результати серед усіх учасників показали джгути SICH і CAT 7 (сьомої генерації), а SICH визнано найкращим у тестах в умовах граничних температур (-40 / +50 градусів за Цельсієм).

SICH-Tourniquet витримує подвійні навантаження, ефективний у закривавленому чи забрудненому стані та не втрачає ефективності за критично низьких чи високих температур. Він не спричиняє атрофію чи некроз м’яких тканин, бо не защемлює їх при правильному накладанні. SICH-Tourniquet має максимальну площу та силу перекриття кровотоку порівняно з аналогами, і при цьому придатний до швидкого накладання однією рукою.

Основні елементи будови турнікета SICH:

• особлива м’яка та міцна липка стрічка;
• внутрішня стабілізаційна телескопічна платформа;
• дюралюмінієва фурнітура: вороток, пряжка та застібка-фіксатор;
• місце для зазначення часу накладання турнікета.

Липка стрічка

Вона фіксує вільний кінець турнікета після обмотування кінцівки, чим запобігає його сповзанню під час транспортування постраждалого.

Липка стрічка SICH-Tourniquet виробляється за особливою, запатентованою технологією, яка забезпечує надміцне зчеплення (адгезію) стрічки та її гарантовану фіксацію в будь-яких умовах: мокрому, засніженому, забрудненому стані, при використанні в умовах критичних температур (-40/+50).

Стропа

Стропа (внутрішня стрічка) ― важливий елемент механізму дії турнікета. Вона стягує кінцівку за допомогою воротка, завдяки цьому розірвані судини перетискаються і кровотеча зупиняється. У SICH-Tourniquet стропа виготовлена з особливого матеріалу, який водночас має допустиму еластичність і достатню надійність, щоб і перетиснути, і не травмувати ненароком.

Вороток

Вороток (стрижень) ― один з найважливіших елементів турнікета. Завдяки його обертанню навколо своєї осі стропа натягується та затискає травмовану судину. У SICH-Tourniquet вороток з легкого та міцного дюралюмінію і здатен витримувати великі механічні навантаження.

Фіксатор воротка

Фіксатор воротка ― елемент фурнітури, призначений у механізмі дії турнікета для фіксації воротка у скрученому положенні, коли той ефективно натягує стропу. Фіксація потрібна для того, щоб натягнута стропа, яка стискає травмовані судини кінцівки, не розпустилася.

У SICH-Tourniquet дюралюмінієвий фіксатор воротка трикутний, особливої запатентованої форми, яка дозволяє швидко й надійно фіксувати не тільки вороток, але й вільний кінець стрічки, запобігаючи послабленню турнікета під час транспортування постраждалого.

Стабілізаційна платформа

Стабілізаційна платформа ― основа будови турнікета. Ця спеціальна планка, на якій кріпиться фіксатор воротка, може бути з різних матеріалів ― від металу до тканини, і через неї проходить система «вороток-стропа» та липка стрічка. Вона не в останню чергу визначає ергономічність і межі використання турнікета ― на кінцівку якої товщини його можна накладати.

У SICH-Tourniquet внутрішня стабілізаційна телескопічна платформа зроблена з дюралюмінію. Її розміри разом з ефективною липкою стрічкою дозволяють використовувати турнікет на кінцівках діаметром від 5 до 80 см.

Пряжка

Через пряжку, яка кріпиться на платформі, пропускається стрічка для утворення петлі навколо травмованої кінцівки задля її затискання. Як і вся фурнітура турнікетів SICH, вона виготовляється з міцного та легкого дюралюмінію для максимальної ефективності та запобігання защемленню м’яких тканин.

Місце для приміток

Спеціальна стрічка або місце для зазначення (фіксації) часу є на всіх турнікетах. Це необхідно для профілактики «турнікетного» синдрому та вчасної заміни/конверсії турнікета.

У турнікета (джгута) SICH-Tourniquet таке місце розташоване ближче до вільного кінця липкої стрічки. Спеціальне сіре напилення дозволяє записати час навіть за відсутності маркера, використовуючи будь-який гострий предмет (патрон, гвіздок тощо).

Як працює турнікет: принцип роботи

Як уже згадувалося вище, за статистикою приблизно дві третини зі смертей, яким можна було запобігти на полі бою, спричинені критичними зовнішніми кровотечами з кінцівок. Кровоспинний джгут (англійською мовою ― «tourniquet») використовується для перекриття кровотоку в кінцівці нижче місця накладання і, таким чином, запобігання загрозливій кровотечі з магістральних судин, насамперед з артерій. Тому джгут накладають вище місця кровотечі.

Як же працює турнікет? Принцип його дії досить простий: навколо кінцівки утворюється петля, яка затягується, стискаючи судини, насамперед артерії. Таким чином перекривається постачання крові нижче місця стискання. При цьому припиняється не тільки кровотеча, але й кровопостачання інших тканин нижче місця накладання (стискання). Це може загрожувати відмиранням тканин, розташованих нижче та подальшою ампутацією.

Турнікет має підтримувати кровоспинний тиск доволі довго ― поки пораненого не доправлять до медиків і не буде можливості змінити турнікет на інший спосіб зупинки кровотечі. Тому існують певні конструктивні вимоги до турнікетів: довжина та ширина стрічки, міцність та еластичність матеріалів, з яких він виготовлений, надійність утримання тиску (ефективність зупинки кровотечі), дієвість у різних умовах довкілля (наприклад, при забрудненні), а також легкість і зручність накладання (в тому числі однією рукою) тощо.

У часи війни вкрай важливо мати при собі надійний та ефективний турнікет, він має зберігатися в кожній аптечці. Але не менш важливим є вміння ним користуватися. Це як зі зброєю: найкраща у світі гвинтівка не допоможе, якщо ви не вмієте стріляти. Лише турнікет і навички одночасно допоможуть врятувати ваше життя, життя ваших близьких, побратимів.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Як скласти турнікет SICH

Зазвичай усі виробники (SICH ― не виключення) складають джгут в упаковці на виробництві таким чином, щоб його можна було використовувати негайно. Але, як і зі зброєю, добрим правилом вважається заздалегідь перевірити джгут: дістати з упаковки, розвернути, перевірити якість липкої стрічки, фурнітури, цілісність стропи. Після перевірки треба скласти турнікет і покласти його до відповідного підсумка на вашому спорядженні або до аптечки.

Для цього ми рекомендуємо наступний алгоритм складання SICH-Tourniquet:

1. Повністю розправити стрічку турнікета, липкою стороною донизу;
2. Тримаючи за платформу, продіти вільний кінець стрічки у верхній отвір пряжки;
3. Протягнути вільний кінець через пряжку на довжину приблизно 15 см, при цьому адгезивна поверхня (липка стрічка) цього відрізку буде зверху;
4. Перегнути цей відрізок через пряжку, притискаючи його адгезивну поверхню до такої ж поверхні частини турнікета до пряжки, та з’єднати (зліпити) їх;
5. Утримуючи однією рукою фіксатор, просунути іншу руку в отриману петлю та опустити її максимально донизу, при цьому адгезивна поверхня має бути направлена до вас, а кінчик попередньо з’єднаного відрізка (який було протягнуто через пряжку) має виступати за край нижнього згину петлі (в якому знаходиться ваша рука) не більше ніж на 1 см;
6. Скласти турнікет навпіл адгезивними поверхнями всередину, з’єднуючи їх так, щоб з одного боку знаходилася платформа з воротком, з іншого ― тканинна частина стрічки турнікета, а її кінчик (до якого примикає місце для фіксації часу) виходив за край згину не більше, ніж на 1 см.

Все, можна вкладати турнікет до підсумку, кінчиком доверху. Коли будете його діставати, кінчик буде біля мізинця тої руки, якою діставатимете. При затягуванні турнікета на кінцівці, це допоможе вам легко розліпити адгезивні частини мізинцем і безіменним пальцями однієї руки, і затягувати ви будете в зручну (здорову) сторону. При цьому ви одразу (або після незначного струшування) зможете вставити іншу (поранену) кінцівку в зроблену вами при складанні петлю.

Ця методика дозволяє легко й швидко накладати джгут однією рукою в положенні стоячи, сидячи, лежачи на спині (навіть у бронежилеті).

При накладанні в положенні лежачи на здоровому боці (поранена рука ― зверху) може бути складно тягнути стрічку в здорову сторону (вниз), тому в цьому разі слід брати турнікет кінчиком у бік великого пальця здорової руки та тягнути його вверх.

Пам’ятайте: якщо ви принаймні раз використовували джгут для тренування або за призначенням, тобто робили повне затягування та фіксацію, то такий джгут вже не можна використовувати повторно, навіть якщо він не був забруднений кров’ю: джгут ― річ одноразова. Якщо ви наважилися використовувати його повторно ― усі ризики, пов’язані з неможливістю гарантовано зупинити кровотечу будуть на вашій совісті. 

Читайте також: Як накладати турнікет

Часті питання: відповідає SICH

Що означає колір турнікета?

Зазвичай колір турнікета ― виключно маркетинговий хід виробника, це не впливає ані на ефективність, ані на інші характеристики.

Традиційно, червоні або оранжеві турнікети використовують екстрені чи рятувальні служби (пожежники, медики), темні (чорні, коричневі, зелені) ― військовики, а сині призначені для тренування.

Але, повторюємося, колір турнікета не впливає (і не має впливати!) на його робочі характеристики.

Чи повинен турнікет мати інструкцію?

Турнікет обов’язково повинен мати інструкцію про застосування, де, серед іншого, наводиться інформація про виробника, термін використання продукту та умови, за яких виробник гарантує ефективність продукту тощо.

Де потрібно зберігати турнікет?

Турнікет зберігають в аптечці, в легко доступному місці. Якщо під час виконання бойових завдань турнікет носять на спорядженні, то лише однаково у всіх членів команди чи підрозділу й таким чином, щоб його можна було накладати обома руками. Зберігання турнікета без захисної упаковки, не в аптечці (підсумку) призводить до його псування.

Підготували статтю, в якій розповідаємо про правила поведінки під час повітряної тривоги, дотримання яких допоможе врятувати життя. Ви дізнаєтесь, як поводитися, якщо сигнал сповіщення повітряної тривоги пролунав під час вашого перебування на вулиці, в приміщенні чи в транспорті.

Що робити під час повітряної тривоги: інструкція

Під час повітряної тривоги важливо дотримуватися встановлених правил, оскільки вони спрямовані на збереження життя та здоров’я людей.

Загальні рекомендації та алгоритми дій під час повітряної тривоги (наприклад, при перебуванні в освітніх закладах, у громадському транспорті, в приміщеннях ТРЦ) надає Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Основні рекомендації, як діяти під час повітряної тривоги, наступні:

• не панікувати,
• знайти безпечне місце та залишатися в ньому до закінчення тривоги або отримання додаткових інструкцій відповідальних осіб.

Читайте також: Правила поведінки під час обстрілів: має знати кожен

План дій під час повітряної тривоги, якщо ви на вулиці

Розповідаємо, що робити під час повітряної тривоги, якщо ви перебуваєте на вулиці. Потрібно негайно зайти до найближчого бомбосховища або іншої захисної споруди. Такими спорудами може бути підвал, підземна парковка, підземний перехід, станція метро. Перелік цих місць, їхнє розташування є у спеціалізованих мобільних застосунках і на веб-сторінках відповідних місцевих адміністрацій.

Як поводитися під час повітряної тривоги на відкритому просторі:

• знайдіть укриття, заглиблене нижче рівня землі (канаву, яму, воронку від вибуху, місце біля паркану, клумби чи будь-якої бетонної конструкції), швидко лягайте туди й чекайте, поки не мине принаймні 10 хвилин після останнього вибуху;
• якщо поруч нічого схожого на заглиблення немає, лягайте на землю, адже під час обстрілів найнебезпечнішими є різноманітні уламки. Тому, коли ви лежите, ваші шанси на виживання зростають.

Ці кроки допоможуть зменшити ризик ушкодження або травм під час повітряної тривоги на вулиці. Важливо пам’ятати, що швидка реакція та відповідальні дії можуть зберегти ваше життя та здоров’я в умовах небезпеки.

В екстрених ситуаціях, наприклад, під час повітряної тривоги, необхідно мати під рукою наповнену медичну аптечку. Адже у випадку обстрілів можна отримати травму з масивною кровотечею. Якщо такі кровотечі виникають на кінцівках, зупинити їх можна якісними медичними турнікетами, наприклад такими, як SICH-tourniquet.

Що потрібно робити під час повітряної тривоги, якщо ви в транспорті

Надаємо приблизний план дій під час повітряної тривоги, якщо ви перебуваєте в громадському транспорті або автівці. Необхідно:

• зупинити транспортний засіб у безпечному місці (на узбіччі дороги) або поблизу найближчого укриття;
• негайно вийти з транспортного засобу;
• швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвалі, паркінгу тощо);
• якщо такої споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами, бордюром, лягти в заглиблення у землі;
• за можливості, варто зателефонувати рідним і близьким, і повідомити їм своє місцезнаходження.

Ці кроки допоможуть вам максимально захистити себе та зменшити ризики під час повітряної тривоги в транспорті. Важливо діяти швидко та не панікувати, дотримуючись інструкцій відповідальних осіб.

Читайте також: Домедична допомога постраждалим від ДТП: алгоритм перших дій

Часті питання: відповідає SICH

Де можна ховатися під час повітряної тривоги

Найкраще ховатися у спеціалізованому бомбосховищі або іншій захисній споруді (у підвалі, підземному паркінгу, тунелі підземного переходу чи станцій метро тощо). Якщо поруч такої споруди немає, можна лягти в заглиблення у землі.

Чого не треба робити під час повітряної тривоги

Намагайтеся не панікувати. Не слід бігти, якщо чуєте вибухи поблизу. е рекомендовано ховатися біля автомобілів, будівельної та військової техніки, яка може бути ціллю обстрілу, а також поруч із заправками, складами. Не варто шукати укриття поруч з фонтанами, ставками, адже вибух викликає гідроудар, що може спричинити тяжкі травми.

Джерело зображень: Shutterstock

Важливою навичкою, яка може врятувати життя людини, є вміння надавати першу допомогу при різних видах травм. З цієї статті ви дізнаєтесь, які бувають ознаки перелому та чи можна відрізнити перелом від забою без спеціального обстеження. Також ми розповімо про види переломів і поділимось інформацією, як правильно допомогти постраждалому, який має підозру на перелом кінцівки.

Що таке перелом

Перелом — це часткове або повне порушення цілісності кістки, яке виникає внаслідок використання механічної сили. Також перелом може виникати внаслідок патологічного процесу в кістці, пухлини або запалення. Через переломи порушується опорна та рухома функції кінцівки, сегменту тіла. У тяжчих випадках переломи можуть спричинити смерть людини.

Своєчасна та правильно надана перша допомога при переломах запобігає розвиткові ускладнень (кровотечі, зміщенню кісткових відламків тощо), зменшує летальність, дозволяє постраждалим швидше одужати.

Причини переломів

Найчастіше переломи виникають унаслідок:

• високоенергетичних травм (ДТП, падіння з висоти, удар, вогнепальне поранення);
• постійного перенавантаження кістки (стресові переломи / переломи втоми);
• остеопорозу або інших захворювань кісткової тканини.

Розуміння причин і ризикових факторів переломів є важливим для розроблення стратегій профілактики та зменшення їх виникнення. Забезпечення належного догляду та підтримання здоров’я кістково-м’язової системи може сприяти зменшенню частоти та важкості переломів.

Види переломів

Вирізняють такі види переломів:

• закриті (шкіру не пошкоджено) або відкриті (шкіру пошкоджено);
• без зміщення (з незначним зміщенням осі кісткових відламків) або зі зміщенням;
• прості або складні (зі значним пошкодженням м’язів, нервів, судин).

Перелом може стосуватися:

• діафізу кістки, тобто центральної частини довгої кістки;
• епіфізу або метафізу довгої кістки (проксимального — ближче до центра тіла, дистального — далі від нього).

Класифікація переломів допомагає медичним фахівцям визначати оптимальний план лікування та реабілітації для кожного пацієнта, зменшуючи ризик ускладнень і сприяючи ефективному відновленню.

Ознаки перелому

Ознаки перелому можуть бути абсолютними та відносними. Абсолютні, тобто характерні тільки для переломів, ознаки — це:

• деформація кінцівки в зоні перелому;
• крепітація кісткових відламків (хрускіт) при терті один з одним;
• відкрита рана, видимі кінці кісток або їх відламки в рані;
• вкорочення кінцівки;
• патологічна рухливість у зоні перелому.

Відносні ознаки можуть виникати як при переломах, так і при вивихах, розтягненнях. До таких ознак належать:

• різкий, постійний біль у місці травми в спокої або при пасивних рухах, який посилюється при осьовому навантаженні на кістку;
• гематома (крововилив у зоні травми);
• набряк і припухлість тканин у зоні травми;
• порушення функції кінцівки.

Симптоми закритих і відкритих переломів схожі, основна відмінність випливає з визначення: при відкритих переломах є пошкодження шкіри та може бути кровотеча.

Читайте також: Перша допомога при кровотечах: види кровотечі, алгоритм дій

Важливо: необережне поводження при переломі є дуже небезпечним, бо кінці або відламки кісток можуть додатково пошкодити навколишні тканини, кровоносні судини, нерви або перетворити закритий перелом на відкритий. 

Огляд постраждалих з підозрою на перелом проводять максимально обережно, без різких рухів і дій, що можуть посилити біль і погіршити їх стан.

Ознаки закритого перелому

Ознаки закритого перелому кісток кінцівки:

• неприродне положення кінцівки;
• біль у зоні рани / деформації кінцівки;
• патологічна рухливість у кінцівці;
• крепітація (хрускіт) у місці перелому;
• гематома в зоні перелому (розпухання кінцівки);
• порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Ознаки відкритого перелому

До ознак відкритого перелому кісток кінцівки належать:

• наявність рани в місці перелому;
• біль у зоні рани;
• порушення функції ушкодженої кінцівки;
• неприродне положення кінцівки;
• патологічна рухливість у кінцівці;
• крепітація (хрускіт) у місці перелому;
• наявність відламків кістки в рані;
• кровотеча з рани.

У таких випадках кровоспинні засоби стають невід’ємною частиною надання ефективної першої допомоги. Забезпечення безпечних умов для постраждалого та уникнення подальшого втрати крові стає пріоритетом. Важливо мати під рукою необхідні засоби для зупинки крові (кровоспинні турнікети, бандажі) та знати, як ефективно їх використовувати.

Як відрізнити перелом від забою

Відрізнити закритий перелом від забою на місці події іноді важко навіть досвідченому лікарю. Для цього необхідні додаткові дослідження, в першу чергу рентген-дослідження (рентгенографія, комп’ютерна томографія) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), які можна зробити тільки в лікарняній установі. Тому, навіть за наявності лише відносних ознак, у постраждалого на місці події припускають (підозрюють) наявність перелому та надають першу допомогу відповідно до цього припущення.

Читайте також: Джгут і турнікет: що це таке, у чому різниця

Перша допомога при переломах

Надання першої допомоги при переломах (закритих і відкритих) регламентується наказом МОЗ України від 09.03.2022 року № 441.

Якщо ви хочете допомогти, насамперед переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, постраждалого та людей, що перебувають поруч. Заспокойте постраждалого, поясніть, що ви робитимете та здійсніть виклик екстреної медичної допомоги.

Якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

• розріжте одяг, огляньте рану;
• за наявності кровотечі з рани, дійте відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі;
• накладіть на рану стерильну пов’язку;
• допоможіть постраждалому прийняти зручне положення, щоб він відчував якнайменше болю;
• іммобілізуйте (знерухомте) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів.
• визначте пульс на краю кінцівки до та після іммобілізації.

Якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

• допоможіть прийняти найменш болісне положення тіла;
• знерухомте пошкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів.
• визначте пульс на краю кінцівки до та після іммобілізації.

Важливо: іммобілізацію можна проводити тільки в тому випадку, якщо ви пройшли відповідне навчання та вмієте це робити.

Після знерухомлення травмованої кінцівки, вкрийте постраждалого термопокривалом/ковдрою та подбайте про постійний нагляд аж до приїзду бригади екстреної медичної допомоги. Якщо стан постраждалого погіршуватиметься, повторно здійсніть виклик екстреної бригади.

Якщо є така можливість, отримайте від постраждалого та присутніх поруч інформацію про обставини виникнення травми.

Часті питання: відповідає SICH

Які переломи найбільш небезпечні?

Найбільша небезпека переломів полягає в імовірних ускладненнях. Відкриті переломи частіше дають ускладнення у вигляді кровотечі та емболії, які можуть спричинити смерть постраждалого. Ускладнення переломів хребта, кісток черепа можуть лікуватися роками, інколи спричиняють інвалідизацію постраждалих.

Які бувають ускладнення переломів?

Основні ускладнення виникають у разі пошкодження кровоносних судин і порушення кровопостачання тканин і/або нервів. Найбільш небезпечні ускладнення переломів — жирова емболія, яка може викликати закупорку судин частинками жиру з кісткового мозку, які проникають до судинного русла внаслідок перелому. Такий випадок може бути фатальними для постраждалого. До інших частих ускладнень належать масивна кровотеча та остеомієліт (запальний процес кісткового мозку внаслідок потрапляння інфекції).

За скільки часу зрощуються кістки після перелому?

Тривалість зрощення кістки залежить від важкості, місця перелому, віку постраждалого, правильно наданої допомоги, наявності ускладнень. У дітей кістки зрощуються швидше, у людей похилого віку — найдовше. В середньому процес зрощення перелому займає від 3 тижнів до 6 місяців та більше.

Чи можлива кровотеча при переломі?

Так, при відкритих переломах може виникати зовнішня кровотеча з рани. Якщо постраждалий вчасно не отримає першої допомоги, протягом кількох хвилин він може померти внаслідок кровотечі. Найбільш ефективним методом зупинки масивної кровотечі з ран кінцівки на місці події є накладання турнікета вище джерела кровотечі. Використання якісних турнікетів, наприклад, SICH-tourniquet, підвищить шанси постраждалого на виживання.

Джерело зображень: Shutterstock

З цієї статті ви дізнаєтеся, які правила поведінки під час обстрілів допоможуть зменшити ризик отримання поранень, травм або взагалі можуть врятувати життя. Під час воєнних дій здебільшого страждає цивільне населення — звичайні люди. На відміну від військових, цивільні не пристосовані для життя в умовах постійної загрози, не мають відповідних навичок, знань, досвіду. Для збереження життя та здоров’я, — свого та близьких — під час війни треба бути готовим до різноманітних загроз, пов’язаних з воєнними діями. Насамперед такими загрозами є обстріли.

Які бувають обстріли

На дату написання статті немає єдиних офіційних рекомендацій органів державної влади цивільному населенню, як саме діяти в разі обстрілів. Можна використовувати рекомендації місцевих державних адміністрацій, внутрішні накази установ та організацій, методичні рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), які пов’язані з цивільним захистом населення та територій під час надзвичайних ситуацій. Ці рекомендації також містять інформацію, як треба діяти під час повітряної тривоги.

Читайте також: Правила поведінки під час повітряної тривоги: алгоритм дій

Зазвичай під обстрілами мають на увазі: 

1. Вогонь зі стрілецької зброї (автомати, кулемети). Зазвичай це відбувається на лінії зіткнення.
2. Обстріли з мінометів, що можуть стріляти на відстань до 5-7 км. Такі обстріли загрожують населенню прифронтових зон.
3. Авіаційні ракетно-бомбові удари з літаків, які скидають по наземних цілях авіабомби, ракети класу «повітря-земля» та можуть атакувати з різних відстаней.
4. Обстріли крилатими, балістичними ракетами (наприклад, «Кинджал», «Іскандер») і атаки безпілотних авіаційних систем (наприклад, «Шахеди», інші дрони різних моделей). Такі обстріли загрожують населенню на всій території України.
5. Ракетно-артилерійські обстріли, які можуть вестися з використанням:

• ствольної артилерії — це будь-яка зброя, що має ствол: танки, пушки, самоходки тощо, і може стріляти на відстань в середньому 5-10 км і більше. Такі обстріли також загрожують здебільшого населенню у прифронтових зонах;
• реактивної артилерії — це реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), наприклад, «Гради», що можуть стріляти на відстань 20-30 км і більше. Такі обстріли небезпечні також для тилових населених пунктів в областях, де ведуться активні бойові дії.

Досить часто обстріли можуть бути комбінованими, тобто такими, що ведуться з різних видів і типів зброї.

Рекомендації та правила поведінки під час обстрілів насамперед залежать від виду обстрілу.

Як правильно поводитися під час обстрілів

Загальні рекомендації щодо поведінки при будь-якому обстрілі: 

• не панікуйте;

• знайдіть безпечне місце;

• не покидайте його до закінчення обстрілу. 

Варто також мати напоготові тривожну валізу для кожного члена сім’ї, а також заздалегідь узгоджений план — що робити й куди бігти при обстрілі, як зв’язатися один з одним за відсутності мобільного зв’язку, світла чи телефонів.

Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, дійте відповідно до оголошень і прийнятих алгоритмів у вашому населеному пункті. За можливості візьміть тривожну валізу та перейдіть в захищене приміщення — бомбосховище, підвал, підземну парковку, підземний перехід, станцію метро тощо.

У приміщенні

Правила поведінки під час обстрілів, які відбувається під час вашого перебування в приміщенні:

• перейдіть до кімнати без вікон (наприклад, туалет, коридор – “правило двох стін”) або тримайтеся подалі від них, розташуйтеся ближче до несучих стін;
• ляжте на підлогу або заздалегідь підготовлене місце (матрац, ковдру тощо);
• за можливості повідомте близьких, де саме ви перебуваєте.

На вулиці

Якщо обстріл почався в момент вашого перебування на вулиці, тобто вам чутно вибухи або стрілянину поруч:

• знайдіть укриття, яке б було заглиблене нижче рівня землі (канаву, яму, воронку від вибуху тощо), або вздовж широкого бордюру, паркану, клумби чи будь-якої бетонної конструкції, лягайте й чекайте, поки не мине принаймні 10 хвилин після останнього вибуху;
• якщо поруч з вами нічого схожого на заглиблення в землі немає, просто лягайте на землю, адже під час вибуху найбільш небезпечними є уламки. В більшості випадків вони летять знизу верх або горизонтально на висоті 30-50 см від поверхні. Якщо ви лежите, ризик отримати поранення знижується.

Найчастіше при обстрілах травмуються кінцівки, при цьому може виникнути загрозлива для життя (критична) кровотеча — постраждалий може померти за лічені хвилини. В цьому випадку найважливіше завдання — швидка зупинка кровотечі. Найбільш швидко та ефективно це можна зробити, наклавши на поранену кінцівку кровоспинний джгут (турнікет).

У зонах з підвищеним ризиком обстрілів турнікет варто постійно носити при собі, мати в кожній аптечці, постійно тренуватися в його накладанні. Рекомендуємо використовувати турнікети надійних і перевірених виробників, наприклад продукцію компанії SICH-tourniquet.

У транспорті

Правила поведінки під час обстрілу в момент вашого перебування у громадському транспорті або автівці:

• негайно зупиніть транспорт;
• вийдіть на вулицю;
•  дійте згідно з правилами поведінки на вулиці, які описані вище.

Читайте також: Як накладати турнікет

Часті питання: відповідає SICH

Що не можна робити під час обстрілу

Під час обстрілу намагайтеся не панікувати. Також не можна бігти, коли ви чуєте вибухи поблизу, особливо якщо навколо вас вже помітні вибухи чи відбувається стрілянина.

Куди не рекомендується ховатися під час обстрілу

Під час обстрілу не рекомендується ховатися біля:

• місць розміщення автомобільної, будівельної, військової техніки — вони можуть бути ціллю обстрілу;
• місць зберігання легкозаймистого палива (заправки) та матеріалів (склади тари, штабелі, контейнери, будматеріали тощо);
• водних об’єктів (фонтанів, ставків, річок тощо) — вибух створює сильний гідроудар, що може призвести до додаткових ушкоджень і важких травм.

Джерело зображень: Shutterstock